The Curse of Blackbeard Lavoie - Hoist the Colors

How I long for you now as the church steeple rings

In the square of the town where the orphans now sing

I’m far and away in a place so unknown

So cold and so grey, so far from my home

The boatman has come to collect his fair toll

In exchange to be free, I gave up my soul

The devil is calling, calling my name

Down to the place of the lost and insane

And we sing

Oh into the ground we go

God rest these weary souls

I am a nomad I drift with the breeze

I flow from the rivers down to the great sea

My heart is a vessel that takes me away

Away from the madness, away from this place

There once was a time where I longed for your shore

A taste of your lips I’d want nothing more

The devil is calling, calling my name

Down to the place of the lost and insane

And we sing

Oh into the ground we go

God rest these weary souls

Як я тужу за тобою зараз, коли дзвенить церковний шпиль

На площі міста, де зараз співають сироти

Я далеко й далеко в такому невідомому місці

Такий холодний і такий сірий, так далеко від мого дому

Човняр прийшов, щоб забрати своє справедливе мито

В обмін на те, щоб бути вільним, я віддав свою душу

Диявол кличе, кличе моє ім’я

Аж до місця загублених і божевільних

І ми співаємо

Ой у землю ми йдемо

Упокой Боже ці втомлені душі

Я кочівник, я несуся з вітерцем

Я течу з річок у велике море

Моє серце — це посудина, яка забирає мене

Подалі від божевілля, подалі від цього місця

Колись був час, коли я прагнув твого берега

Смак твоїх губ я б більше нічого не хотів

Диявол кличе, кличе моє ім’я

Аж до місця загублених і божевільних

І ми співаємо

Ой у землю ми йдемо

Упокой Боже ці втомлені душі