Conqueror - Himinbjorg

On each summer solstice we weave the great iron tie

Between the past, the present, the future of our tribe

The older tell us the wars from the past

In the embered shining of the flames

And we listen to their words like the young wolves of a pack

Nothing is more personal, now than the songs

Whispered by the spirits of our ancestors

What can a few souls which burn in the mighty sun of the solstice

Against the despair that our modern world raises in our hearts?

But testify of what used to be, to be actual, to emphasize on our traditions

To ensure that future is maybe not condemned…

Communion in the shining light of our fires and in the recovered sun

Symphony of our pagan souls with mother earth

Presence of the culture of European nations

Living in osmosis with the eternal cycles of life

We were just a fistful, one day we will be an army

Nights in Europe will be red because of our solstice’s fires

Which will enlighten the millions of children with pagan hearts

Who will bring the light of their hope to the ancient gods

We’re the seed carried through the ages

We wear the eternal fire, we are the sons of mother earth

The sun will rise again

What can a few men lost in the great night with their torches

But set the world on fire and awake honour and true values?

Keep on the fight for our identity with proud stresses

The sun will come with us in the fight for the revival of our tribes

We are the seeds carried by the forest’s wind

Lost in the sickening mists of our modern times

The flame mus still burn into our hearts

We will wear it 'till eternity…

На кожне літнє сонцестояння ми плітаємо велику залізну краватку

Між минулим, сьогоденням, майбутнім нашого племені

Старші розповідають нам про війни минулого

У спаленому блиску полум’я

І ми слухаємо їх слова, як молоді вовки зграї

Зараз немає нічого більш особистого, ніж пісні

Шепотіли духи наших предків

Що можуть кілька душ, які горять у могутньому сонці сонцестояння

Проти відчаю, який наш сучасний світ викликає у наших серцях?

Але свідчити про те, що колись було, було фактичним, щоб підкреслити наші традиції

Щоб переконатися, що майбутнє, можливо, не буде засуджено…

Причастя в яскравому світлі нашого вогню та на відновленому сонці

Симфонія наших язичницьких душ із матір’ю-землею

Наявність культури європейських народів

Життя в осмосі з вічними циклами життя

Ми були просто кулачкою, колись ми будемо армією

Ночі в Європі будуть червоними через пожежі нашого сонцестояння

Що просвітить мільйони дітей з язичницькими серцями

Хто принесе світло їхньої надії стародавнім богам

Ми зерно, пронесене крізь віки

Ми носимо вічний вогонь, ми сини матінки-землі

Знову зійде сонце

Що можуть втратити кілька чоловіків у велику ніч зі своїми смолоскипами

Але підпалити світ і розбудити честь і справжні цінності?

Продовжуйте боротися за нашу ідентичність із гордістю

Сонце прийде з нами в боротьбі за відродження наших племен

Ми — насіння, яке несе лісовий вітер

Загублений у нудотних туманах наших сучасних часів

Полум’я все ще горить у наших серцях

Ми будемо носити його до вічності…