Basement Warfare - Hightide Hotel

Everyone I’ve met and known from different backgrounds, different homes

All related to the same vague ache that as they age just seems to grow

Different faces, different names, but the dull pain remains the same

All in fear, and all equally unclear of where it’s from or who’s to blame

Hey, yeah!

We all wear our hearts right on our arms

It’s a history many of us share, yet still a mystery how we all bear these

faults of ours, these battle-scars, and worse

And it’s universal, I know, but it’s universal…

And so as known we had no choice, we rose as one all in once voice

And made a language for our anguish, and, for the first time, we could rejoice

In knowing that, though no one’s spared, it only further proves that there

Are helping hands and those who understand and, in their understanding, care

Hey, yeah!

We are those in doubt

We scream and shout

A song that’s gone too long unsung that rings out at the top of our lungs

An offering to offer hope to those who still struggle to cope

And to make it known they needn’t struggle on their own

And it’s universal, I know, but it’s universal to feel as though you deal with

it alone

So this is our way of leaving on a light

For all those yet lost and those left behind

Because we know their own home can be so unkind

But that’s where we’ll be waiting, where you can always find

Our open arms, ears, hearts, and minds

Hey, yeah!

Fighting for our lives by basement light

And this war isn’t only mine

No, it’s ours to fight, ours to define

So if the weight’s too much to bear

Why not go where the weight is shared

It’s just a short walk down the stairs

Yeah maybe we’ll meet there

Усі, кого я зустрічав і знав з різного походження, з різних домівок

Усе це пов’язано з тим самим невиразним болем, який із старінням, здається, лише зростає

Різні обличчя, різні імена, але тупий біль залишається тим самим

Всі в страху, і всі однаково не знають, звідки це і хто винен

Гей, так!

Ми всі носимо свої серця прямо на руках

Це історія, якою багато з нас ділиться, але все ще загадка, як ми всі переносимо це

наші помилки, ці бойові шрами та ще гірше

І це універсально, я знаю, але це універсально…

І тому як відомо, що у нас не було вибору, ми встали як єдиний в голос

І зробив мову для наших страждань, і вперше ми можемо радіти

Знаючи, що, хоча ніхто не пощадив, це лише ще більше доводить, що є

Руки допомоги та ті, хто розуміє, і, в їхньому розумінні, піклується

Гей, так!

Ми ті, хто сумнівається

Ми кричимо й кричимо

Пісня, яку занадто довго не співали, яка лунає у верхній частині наших легенів

Пропозиція, щоб дати надію тим, кому все ще важко впоратися

І щоб стало відомо, що їм не потрібно боротися самостійно

І це універсально, я знаю, але універсально відчути, як хоча ти маєш справу з

це саме

Тож це наш спосіб вийти на світло

За всіх тих, хто ще втрачений і залишився позаду

Тому що ми знаємо, що їхній власний дім може бути таким недобрим

Але саме там ми чекатимемо, де ви завжди зможете знайти

Наші відкриті обійми, вуха, серця та розум

Гей, так!

Боротьба за наше життя через підвальне світло

І ця війна не тільки моя

Ні, наше боротися, наше визначати

Тому якщо вага занадто велика, щоб витримати

Чому б не піти туди, де вага розділяється

Це лише коротка прогулянка вниз по сходах

Так, можливо, ми там зустрінемося