The Nescient - Hexen

When there came the time to reassess the world

Darkness would supersede the light…

Compelled by wonder, pensive contemplations

The «how» more important than the «why»

Logic refutes faith

When reason is nowhere in sight

Phantom to me is theology

A perspective more blind than right

Disillusioned now from the words of the theists

The emptiness in such a school of thought

A cruel position we are all trapped in

For so many questions, answers there are not

A palliative enigma;

opium for the masses

An institution the world must omit

That hid the truth behind this existence

Humans are too timid to admit

Dilemma of endless times

Will remain 'till the end of days

We spend lives dwelling on the biggest questions

Unanswerable, it’s time we waste

You must let go…

If so… we drift here, lost forever

As is the dust in the wind

In this state of flux that is the universe

At the mercy of our own insignificance

So as you read… this treatise bleak

From the deepest abyss of my mind

We stand amidst this ephemerality

And have agreed to call it 'life'

Коли настав час переоцінити світ

Темрява замінила б світло…

Спонуканий дивовижними, задумливими спогляданнями

«Як» важливіше, ніж «чому»

Логіка спростовує віру

Коли причини ніде не видно

Фантом для мене — це теологія

Ракурс більше сліпий, ніж правильний

Зараз розчарований словами теїстів

Порожнеча в такій школі думки

Жорстоке становище, в якому ми всі потрапили в пастку

На таку кількість запитань немає відповідей

Паліативна загадка;

опіум для мас

Інститут, який світ має опустити

Це приховало правду за цим існуванням

Люди занадто боязкі, щоб визнати

Дилема нескінченних часів

Залишиться до кінця днів

Ми тратимо життя, обдумуючи найбільші запитання

Без відповіді, ми тратимо час

Ви повинні відпустити…

Якщо так… ми туди дрейфуємо, втрачені назавжди

Як і пил на вітрі

У цьому стані потоку, яким є всесвіт

На милість нашої нікчемності

Тож поки ви читаєте… цей трактат похмурий

З найглибшої прірви мого розуму

Ми стоїмо серед цієї швидкоплинності

і погодилися називати це "життям"