The Jungle Line - Herbie Hancock, Leonard Cohen

Rousseau walks on trumpet paths

Safaris to the heart of all that jazz

Through I bars and girders-through wires and pipes

The mathematic circuits of the modern nights

Through huts, through Harlem, through jails and gospel pews

Through the class on Park and the trash on Vine

Through Europe and the deep deep heart of Dixie blue

Through savage progress cuts the jungle line

In a low-cut blouse she brings the beer

Rousseau paints a jungle flower behind her ear

Those cannibals-of shuck and jive

They’ll eat a working girl like her alive

With his hard-edged eye and his steady hand

He paints the cellar full of ferns and orchid vines

And he hangs a moon above a five-piece band

He hangs it up above the jungle line

The jungle line, the jungle line

Screaming in a ritual of sound and time

Floating, drifting on the air-conditioned wind

And drooling for a taste of something smuggled in

Pretty women funneled through valves and smoke

Coy and bitchy, wild and fine

And charging elephants and chanting slaving boats

Charging, chanting down the jungle line

There’s a poppy wreath on a soldier’s tomb

There’s a poppy snake in a dressing room

Poppy poison-poppy tourniquet

It slithers away on brass like mouthpiece spit

And metal skin and ivory birds

Go steaming up to Rousseau’s vines

They go steaming up to Brooklyn Bridge

Steaming, steaming, steaming up the jungle line

Руссо ходить трубними стежками

Сафарі до серця всього цього джазу

Через I прутки та прогони – через дроти та труби

Математичні схеми сучасних ночей

Через хатини, через Гарлем, через в'язниці та євангельські лавки

Через клас на Park і сміття на Vine

Через Європу та глибоке серце Dixie Blue

Через дикий прогрес розрізає лінію джунглів

У блузці з декольте вона приносить пиво

Руссо малює квітку джунглів за вухом

Ті канібали — шака і джайв

Таку працюючу дівчину, як вона, з’їдять живцем

З його суворим оком і його твердою рукою

Він розписує льох, повний папоротей та лоз орхідей

І він висить місяць над п’ятіркою

Він підвішує над лінією джунглів

Лінія джунглів, лінія джунглів

Крик у ритуалі звуку й часу

Плаває, дрейфує на вітрі з кондиціонером

І течуть слини на смак чогось контрабандного

Красиві жінки пройшли через клапани і дим

Стриманий і стервозний, дикий і чудовий

І кидаючись на слонів, і співаючи рабські човни

Заряджаючись, співаючи по лінії джунглів

На могилі солдата — маковий вінок

У гардеробній макова змія

Макова отрута-маковий джгут

Він ковзає по латуні, як плюв для мундштука

І металева шкіра, і птахи зі слонової кістки

Підніміться до виноградних лоз Руссо

Вони прямують до Бруклінського мосту

Відпарювання, паріння, парування лінії джунглів