Lied 4 - Marlene - Herbert Grönemeyer

Das Dorf hat einen fremden Klang

der Kontinent am äußersten Rand

der Große lacht genau wie er ihre Sicht hat sich verkehrt

aber auch den Jüngsten geht es gut

Sie fragen ihr Löcher in den Bauch

warum gaben sie ihm das Mittel nicht auch

woher kommt die Überheblichkeit

wer trifft über Leben den Entscheid

ihr fällt darauf keine Antwort ein

Und wird manchmal das Herz zu schwer

und wird ihr Atem ruhig und leer

dann denkt sie sich zu ihm

Sie haben ihre Dosis verteilt

sie hat nur für einen gereicht

er sagte nur: Du bleibst

Die Jahre stehen zäh im Land

viele sind, wie er, gegangen

sie erzählt ihnen oft von ihm

von seinem unbeschwerten Sinn

dann ist die Zeit Sekunden still

Und wird das Herz dann wieder schwer

und spürt der Atem sie nicht mehr

dann kommt sie schnell zu ihm

Und sie fühlt sich als Verräter

besonders die zwei Mal am Tag

das Gefühl wird immer härter

trifft sie immer stärker

weil sie sie nehmen darf

weil sie bleiben darf

Dann wird ihr das Herz zu schwer

dann spürt sie ihren Atem nicht mehr

und sie will nur noch zu ihm

Und sie sitzt neben ihm wie einst

und dann sind sie wieder wie früher vereint

er sagte ja: Bis gleich

Woher kommt die Überheblichkeit

wie trifft man über Leben den Entscheid

Село має дивний звук

континент на самому краю

висока сміється так, ніби перевернув її бачення

але й у наймолодших все добре

У неї просять дірки в животі

чому вони не дали йому також ліки

звідки береться зарозумілість

хто приймає рішення про життя

вона не може придумати відповіді

І іноді на серці стає дуже важко

і її дихання стає тихим і порожнім

тоді вона думає про нього

Вони поширили свою дозу

вистачило лише на одного

він просто сказав: ти залишайся

Важкі роки стоять на землі

багато хто пішов, як він

вона часто розповідає їм про нього

від його безтурботного духу

тоді час ще секунди

А потім на серці знову стає важко

і її дихання більше не відчуває її

потім вона швидко приходить до нього

І вона почувається зрадницею

особливо двічі на день

відчуття стає дедалі важчим

б'є її все сильніше

бо вона може їх прийняти

бо вона може залишитися

Тоді їй стає дуже важко на серці

тоді вона вже не відчуває свого дихання

а вона хоче йти тільки до нього

І вона, як і раніше, сидить біля нього

а потім вони возз’єднуються, як і раніше

він сказав так: до скорої зустрічі

Звідки береться зарозумілість

як ви приймаєте рішення щодо життя