Poor Thing - Johnny Depp, Helena Bonham Carter

Mrs. Lovett:

People think it’s haunted.

Sweeney Todd:

Haunted?

Mrs. Lovett:

Yeah.

And who’s to say they’re wrong?

You see, years ago something happened up here.

Something not very nice.

(sung)

There was a barber and his wife.

And he was beautiful…

A proper artist with a knife,

but they transported him for life.

And he was beautiful…

(spoken)

Barker his name was.

Benjamin Barker.

Sweeney Todd (spoken)

What was his crime?

Mrs. Lovett

Foolishness…

He had this wife, ya see.

Pretty little thing,

silly little nit.

Had her chance for the moon on a string…

Poor thing!

Poor thing!

There was this judge, ya see…

Wanted her like mad!

Everyday he sent her a flower

But did she come down from her tower?

Sat up there and sulked by the hour

Still she wouldn’t budge from her

Poor fool!

Ah, but there was worse yet to come

Pure thing!

Well, Beadle calls on her all poor light

Poor thing!

Poor thing!

The judge, he tells her, is all contright.

He blames himself for her dreadful plight.

She must come straight to his house tonight!

Poor thing!

Poor thing!

Of course when she goes there…

Poor thing!

Poor thing!

They’re having this ball all in masks.

There’s no one she knows there!

Poor dear!

Poor thing!

She wonders, tormented and drinks!

Poor thing!

The judge has repented, she thinks.

Poor thing!

«Oh where is Judge Turpin?"she asks…

He was there, alright!

Only not so contright!

She wasn’t no match for such craft, ya see.

And everyone thought it so drull.

They figured she had to be daft, ya see.

So all of them stood there and laughed, ya see!

Poor soul!

Poor thing!

Sweeney Todd: (spoken)

NO!

Would no one have mercy on her?

Mrs. Lovett:

So it is you.

Benjamin Barker.

Sweeney Todd:

No!

Not Barker.

That man is dead.

It’s Todd now — Sweeney Todd.

And he will

have his revenge.

Місіс Ловетт:

Люди думають, що це привиди.

Суїні Тодд:

З привидами?

Місіс Ловетт:

так

І хто скаже, що вони неправі?

Бачите, багато років тому тут щось трапилося.

Щось не дуже приємне.

(співається)

Був перукар і його дружина.

І він був прекрасний…

Справжній художник із ножем,

але вони транспортували його на все життя.

І він був прекрасний…

(розмовний)

Його звали Баркер.

Бенджамін Баркер.

Суїні Тодд (розмовляє)

У чому полягав його злочин?

Місіс Ловетт

Дурість…

У нього була така дружина, бачите.

Гарна маленька річ,

дурна маленька гніда.

Мав свій шанс отримати місяць на нитці…

Бідолашний!

Бідолашний!

Був такий суддя, бачите…

Хотів її як божевільний!

Щодня він посилав їй квітку

Але чи зійшла вона зі своєї вежі?

Сидів там і дувся щогодини

Все одно вона не відступала від неї

Бідний дурень!

Ах, але гірше було ще попереду

Чиста річ!

Що ж, Бідл звертається до її бідної світла

Бідолашний!

Бідолашний!

З суддею, каже він їй, усе гаразд.

Він винить себе за її жахливе становище.

Вона повинна прийти прямо до його будинку сьогодні ввечері!

Бідолашний!

Бідолашний!

Звичайно, коли вона йде туди...

Бідолашний!

Бідолашний!

Вони проводять цей бал усі в масках.

Там немає нікого, кого вона знає!

Бідолашний!

Бідолашний!

Вона дивується, мучиться і п'є!

Бідолашний!

Суддя розкаялася, вважає вона.

Бідолашний!

«О, де ж суддя Терпін?» — запитує вона…

Він був там, добре!

Тільки не так суперечно!

Розумієш, вона не була зрівнялася з таким ремеслом.

І всі думали, що це так дурно.

Вони подумали, що вона повинна бути дурною, бачите.

Тож усі вони стояли й сміялися, бачите!

Бідна душа!

Бідолашний!

Суїні Тодд: (розмовляє)

НІ!

Невже ніхто не змилується над нею?

Місіс Ловетт:

Отже, це ви.

Бенджамін Баркер.

Суїні Тодд:

Ні!

Не Баркер.

Той чоловік мертвий.

Тепер це Тод — Суїні Тодд.

І він буде

помститися.