Du måste finnas - Helen Sjöholm, Malmö Musikteaters kör & ork

Du fördrev mig, gud.

Från mitt hemland slets jag bort

Här är jag en flykting och en främling och det ödet finner jag mig i

Men du tog mitt barn och du tar mig från min man

Jag kan inte längre se en mening.

Vad är det du vill, vad ska jag tro?

Tanken är svindlande, framför mig gapar en avgrund

Hela mitt väsen gör uppror och vill säga nej

Frågan är väckt och nu darrar min själ inför svaret

Att du inte finns till, fast jag trodde på dig

Vem skulle hjälpa mig uthärda livet härute?

Vem skulle ge mig den kraften som jag måste få?

Vem skulle trösta mig?

Jag är så liten på jorden

Om du inte fanns till, ja, vad gjorde jag då?

Nej, du måste finnas, du måste!

Jag lever mitt liv genom dig

Utan dig är jag en spillra på ett mörkt och stormigt hav

Du måste finnas, du måste!

Hur kan du då överge mig?

Jag vore ingenstans, jag vore ingenting om du inte fanns

Aldrig förut har jag haft dig i tal eller tanke

Det lilla ordet som skrämmer och plågar mig så

Ordet är om, om jag bett alla böner förgäves

Om du inte finns till vad ska jag göra då?

Vem skulle känna min ånger och sedan förlåta?

Friden i själen, ja, vem skulle skänka mig den?

Vem skulle så ta emot mig till slut efter döden?

Om du inte fanns till, vem tog hand om mig sen?

Nej, du måste finnas, du måste, jag lever mitt liv genom dig

Utan dig är jag en spillra på ett mörkt och stormigt hav

Du måste finnas, du måste!

Hur kan du då överge mig?

Jag vore ingenstans, jag vore ingenting om du inte fanns

Nej, du måste finnas, du måste!

Hur kan du då överge mig?

Jag vore ingenstans, jag vore ingenting om du inte fanns

Ти прогнав мене, Боже.

Мене відірвали від рідного краю

Ось я біженець і незнайомець і опиняюся в цій долі

Але ти забрав мою дитину і ти забрав мене від мого чоловіка

Я більше не бачу речення.

Чого ти хочеш, у що я маю вірити?

Думка запаморочує, переді мною зяє прірва

Вся моя істота бунтує і хоче сказати ні

Питання піднімається і тепер моя душа тремтить від відповіді

Що тебе не існує, хоча я в тебе вірив

Хто б допоміг мені витримати життя тут?

Хто дасть мені потрібну владу?

Хто б мене втішить?

Я такий маленький на землі

Якби тебе не було, то що я тоді зробив?

Ні, ти повинен існувати, ти повинен!

Я живу своїм життям через тебе

Без тебе я аварія на темному й бурхливому морі

Ви повинні існувати, ви повинні!

Як ти можеш мене покинути?

Я був би ніде, я був би нічим, якби тебе не було

Ніколи раніше я не мав вас у мові чи в думках

Маленьке слово, яке мене так лякає і мучить

Слово про те, якби я молився всі молитви даремно

Якщо тебе не існує, то що мені робити?

Хто відчує моє каяття, а потім пробачить?

Спокій, та хто б мені це віддав?

Хто прийме мене врешті після смерті?

Якби тебе не було, хто б тоді про мене піклувався?

Ні, ти повинен існувати, ти повинен, я живу своїм життям через тебе

Без тебе я аварія на темному й бурхливому морі

Ви повинні існувати, ви повинні!

Як ти можеш мене покинути?

Я був би ніде, я був би нічим, якби тебе не було

Ні, ти повинен існувати, ти повинен!

Як ти можеш мене покинути?

Я був би ніде, я був би нічим, якби тебе не було