Taedium Vitae - Heimdalls Wacht

Schallende Schreie hallen wider von Wänden eiskalt

Widerlicher Morast menschlicher Nichtigkeit

Alltag öffnet sich zur Unendlichkeit im erhöhten Blickwinkel der Ruhe

Ich steige aus

Taedium vitae

Taedium vitae

Ekel als dominierendes Gefühl

Würmer im Gewimmel trivialer Sorgen

Verschwendeter Funken der Ewigkeit

Welt als Wille, Welt als Vorstellung

Höheres Verständnis beendet das Streben

Leben öffnet sich zum Endpunkt im quietiven Gleichmut der Gewissheit

Ich steige aus

Taedium vitae

Taedium vitae

Nicht Schmerz, nicht Trauer

Nicht Wut, noch Hass

Nicht Mitleid, nicht Liebe

Der Ekel lässt mich euch verlassen

Голосні крики відлунюють від холодних стін

Огидне болото людської нікчемності

Повсякденне життя відкривається до нескінченності у піднесеній перспективі спокою

я зійду

Taedium vitae

Taedium vitae

Відраза як домінуюча емоція

Черви в зграї дріб’язкових турбот

Витрачена іскра вічності

Світ як воля, світ як уява

Вище розуміння закінчує прагнення

Життя відкривається до кінцевої точки в тихій невимушеності впевненості

я зійду

Taedium vitae

Taedium vitae

Не біль, не смуток

Ні злості, ні ненависті

Не жалість, не любов

Відраза змушує мене покинути тебе