Anderswelt - Heimdalls Wacht

Neblige Wälder

Eine Welt des dunklen Zaubers

Betörende Schönheit

Im Zwielicht der Dämmerstunden

Wimmelnde Licht an der geheimen Tür im Felsen

Geheimgang zur Insel im See, zu einer anderen Welt

Geistermusik, wild und traurig zugleich

Versunken in melancholische Selbstvergessnheit

Erinnerung an das Unerrichbare

Doch das Auge des Menschen wird sehend

Durch das Gras vom Elfenthrone

Und den Zauber dreier Dornenbäume im spitzen Winkel

Der pulsierende Lichtkern vor mir verdichtet sich zur ätherischen Gestalt

Geformt durch kollektives Bewusstsein platonischer Ideen

Gedankenmuster vom tiefsten Grund der Seele

Reflektion unseres innersten Selbst

Astrale Formung, Geistmaterie

Nur Blendwerk, oder Astralleib?

Erinnerung an das Unerreichbare

Doch das Auge des Menschen wird sehend

Durch das Gras vom Elfenthrone

Und den Zauber dreier Dornenbäume im spitzen Winkel

Und auf dem Kopf des Fiedlers erscheinen Hörner

Seine Zaubermelodie lässt die Zeit zu Staub zergehen

Im Geisterritte ziehen wir in den Wald des Totengeläuts

Im Gefolge der grünen Kinder

Geister als unentbehrliches Bindeglied zwischen Sonne und Erde

Überbringer des Prana

Ätherische Gasform

Ich bin Zeuge bei meinem Besuch in der anderen Welt

Altes Mädchen, gib mir dein Holz, und ich gebe dir meines, wenn ich zu einem

Baum geworden bin

A has tu rege mi tua dinum

Öffne dich Welt, auf das ich werde wie du

Ich spüre, wie ich zergehe

Ich spüre mein Entschwinden

Auflösung des Selbst

Im dionysischen Rausch

Geistmaterie formt sich

Im flüchtigen Wechsel der Gefühle

Ohne greifbare Gestalt

Erinnerung an das Unerreichbare

Doch das Auge des Menschen wird sehend

Durch das Gras vom Elfenthrone

Und den Zauber dreier Dornenbäume im spitzen Winkel

Eskalation der Sehnsucht

Місті Вудс

Світ темної магії

Чарівна краса

У сутінках сутінкових годин

Кишить світло біля таємних дверей у скелі

Таємний хід на острів в озері, в інший світ

Музика-привид, дика і сумна водночас

Загублений у меланхолійному самозабутті

Пам’ять про недосяжне

Але людське око бачить

Крізь траву з ельфійського трону

І магія трьох тернових дерев у гострому куті

Пульсуюче ядро ​​світла переді мною конденсується в ефірну форму

Сформований колективною свідомістю платонічних ідей

Взірці думок із найглибших глибин душі

Відображення нашого внутрішнього я

Астральне формування, духовна матерія

Просто ілюзія чи астральне тіло?

Нагадування про недосяжне

Але людське око бачить

Крізь траву з ельфійського трону

І магія трьох тернових дерев у гострому куті

А на голові скрипача з’являються роги

Його чарівна мелодія дозволяє часу танути в порох

У Ghost Ride ми переміщаємося в ліс смертного дзвону

По слідах зелені діти

Духи як неодмінна сполучна ланка між сонцем і землею

носій прани

Форма ефірного газу

Я свідок свого візиту на той світ

Старенько, дай мені свої дрова, а я дам тобі свої, коли піду до а

стали деревом

A has tu rege mi tua dinum

Відкрийте собі світ, до якого я стану схожим на вас

Я відчуваю, як тану

Я відчуваю своє зникнення

розчинення самого себе

В діонісійському сп'яненні

Форми духовної матерії

У швидкоплинній зміні почуттів

Без відчутної форми

Нагадування про недосяжне

Але людське око бачить

Крізь траву з ельфійського трону

І магія трьох тернових дерев у гострому куті

ескалація туги