Sunset - Heimdall

«Brother gods, Asgardr in flames

Now the ice is burning

And my voice invokes my sky

My blood feeds the earth…

Rain wets my bloody armour

My arm holds my sword

And my eyes are closing

I glimpse the SUNSET

Rain wets my bloody armour

My arm hold my sword

And my eyes are closing

I’ll reach the SUNSET»

These were his last words

Leaves fell on his still remains — Now the wind too brushed the god

And all, all was still — Silver tears shone in the heavens

While the moonlight waned

«Брати боги, Асґард у вогні

Тепер лід горить

І мій голос кличе моє небо

Моя кров годує землю…

Дощ змочує мої закривавлені обладунки

Моя рука тримає мій меч

І мої очі закриваються

Я бачу ЗАХІД СОНЦЯ

Дощ змочує мої закривавлені обладунки

Моя рука тримає мій меч

І мої очі закриваються

Дойду до ЗАХОДУ»

Це були його останні слова

Листя впало на його нерухомі останки — тепер вітер теж почесав бога

І все, все затихло — Срібні сльози сяяли в небі

Поки місячне світло померкло