Afhomon - Heilung

Da ist keine Welt über dir

Da ist keine Welt unter dir

Ist keine Welt vor dir

Ist keine Welt hinter dir

Keine Welt neben dir

In der der Hammer den Krug nicht zerschlaegt

In der Eis das fauchende Feuer füttert

In der nicht selbst der kleinste Strauch danach trachtet

Seinen Nachbarn

Zu ueberwachsen, zu ueberwuchern, zu ueberwinden

Wenn die Stunde Schmerz geschlagen hat

Heisst es du oder ich

Leben ist atmen, kaempfen und leiden

Tapfer jeden Tag

Erst der gefürchtete Letzte leiht Frieden

Keine Welt

Die nicht vom Willen zum Wachsen, zum Leben, zur Macht beherrscht wird

Denn auch du

Traegst diesen Kern in dir

Selbst wenn deine Sonne Demut heisst

Und dein Feind daselbst doch du nur bist

Diesen Kern

Aus Todesangst und Lebenswillen

Der dann doch nur Liebe ist

Und in sich selbst zerschmilzt

Dein Wille waltet die Welt

Als ganzes Gesetz

Deiner Truebsal Talestiefe

Misst deiner hellen Freude Bergfeste Höhe einst

Wasser wallt weihend

Rinnt reinigend herein und heraus

Waescht hinfort Wundgeister

Graemt Wahngeister

Der weise Wanderer

Bricht nur Zelte ab im Weiterziehen

Bricht keine Bruecken

Denn man weiss nicht wann man ihrer wieder bedarf

Der Neidkoenigin Narben

Gestuerzter Drudenfuss geschnitzt so tief

Kains Zeichen ziert die Kalte

Schossverwundet schon so lange

Bis zum Blute stach ich den Baeren einst

Mit dem staerksten aller Staebe

Mondengleich leuchtet´s aus dem Munde mir

Mottenmaul mein Name ist Gier

Gibuleubauja

Немає світу над тобою

Немає світу під тобою

Немає світу перед тобою

За тобою немає світу

Немає світу поруч з тобою

В якому молоток не розбиває глечик

Де лід живить шиплячий вогонь

У якій до цього не прагне навіть найменший чагарник

його сусіди

Надто зарослий, перерости, подолати

Коли час пробив біль

Це ти чи я

Життя - це дихання, боротьба і страждання

Відважний кожен день

Тільки страшне останнє дає спокій

немає світу

Яким не керує воля до зростання, до життя, до влади

Тому що ти теж

Ви носите це ядро ​​в собі

Навіть якщо ваше сонце називається смиренням

І твій ворог там тільки ти

це ядро

Страх смерті і бажання жити

Яка тоді тільки любов

І тане в собі

Твоя воля править світом

В цілому закон

Глибина вашої долини горя

Виміряй висоту гірської фортеці для своєї світлої радості

Вода стікає святою

Запускає очищення всередину і назовні

Відтепер промивайте рани спиртами

Печаль скажених духів

Мудрий Мандрівник

Розбиває намети лише під час руху

Не ламайте мостів

Бо ти не знаєш, коли вони тобі знову знадобляться

Шрами заздрісної королеви

Упав пентакль вирізьблений так глибоко

Знак Каїна прикрашає холод

Лап так довго поранений

Одного разу я вдарив ведмедя ножем, поки він не стікав кров’ю

З найсильнішою з усіх палиць

З моїх уст світить, як місяць

мотиль, мене звуть жадібність

Гібулеубауя