Pencere - Hayki

Bazen sevindirip bazen üzer

Bazen de kaşlarını çatmış bir kadın kadar güzel

Daralan sokaklarda yer etmiş bi' hüzün

Fakat bu caddeler ağlayan bir kadın kadar güzel

Şimdi şarkılar da başlamıştır Kadıköy'de kesin

Akşam işten çıkıp bi’kaç kadeh, martılarla gezip

Sahilde hatıra, masmavi bir resim

Düşüp sızarsam uyandırır dalgaların sesi

İstanbul;

mutluluğun tatlı mücadelesi

Ve bir kadın, kavgalarım, derdim ve çaresi

Ve maalesef bu şehir bütün bitişlerin başı

Olsun, imkânsız değil, yok ki başarmanın yaşı

Beni hayallere taşıyan bu kenti bırakmam

Nasılsa aynı denizde boğuluruz yaşasak da ayrı hayatlar

İmkânsız değil, iste yeter

Çünkü İstanbul ağlayan bir kadın kadar güzel

Neden kimse camdan bakmaz?

Neden artık ışık yakmaz?

Kuşlar bile «ötmem» derse

Kim yol keser çiçeklerle?

Neden kimse camdan bakmaz?

Neden artık ışık yakmaz?

Kuşlar bile «ötmem» derse

Kim yol keser çiçeklerle?

Serin bi' sabah günü

Sıcak bi' yağmur ardı toprak kokan şehir

Bu da vazgeçilir değil

İskeleden seyredersem bi' gün kalkan vapurları

Düşün neden böyle dargın bize Haydarpaşa Garı

Fenerbahçe, Kalamış, Üsküdar ve Moda

Nerem varsa kanamış, hissederdi o da

Her gün tüten bacam tıkalıydı, sobalıydı odam

Kadın, içinde büyüdüğün evin adıydı adın

Şimdi balıklar da yüzüp gitti hatıralar gibi

Belki bundan yiyor martılar da simit (hıh)

Deniz kenarında deniz, tren yollarında tren yok

Yıkılmış istasyon, mavi gözlü dedem yok

Korkutan bir telaş, şimdi İstanbul da gülmüyo'

İstanbul da gülmüyo, hem kalabalık hem kimse yok

İmkânsız değil, iste yeter

Çünkü İstanbul ağlayan bir kadın kadar güzel

Neden kimse camdan bakmaz?

Neden artık ışık yakmaz?

Kuşlar bile «ötmem» derse

Kim yol keser çiçeklerle?

Neden kimse camdan bakmaz?

Neden artık ışık yakmaz?

Kuşlar bile «ötmem» derse

Kim yol keser çiçeklerle?

Neden kimse camdan bakmaz?

Neden artık ışık yakmaz?

Kuşlar bile «ötmem» derse

Kim yol keser çiçeklerle?

Neden kimse camdan bakmaz?

Neden artık ışık yakmaz?

Kuşlar bile «ötmem» derse

Kim yol keser çiçeklerle?

Часом радіє, а іноді сумно

Іноді така гарна, як жінка з нахмуреним обличчям

Смуток на вулицях, що звужуються

Але ці вулиці прекрасні, як жінка, що плаче

Тепер пісні вже точно почалися в Кадикей

Увечері, після роботи, кілька келихів, блукання з чайками

Сувенір на пляжі, синій малюнок

Якщо я впаду і протікаю, шум хвиль розбудить мене

Стамбул;

солодка боротьба щастя

І жінка, мої бійки, моя проблема і її вирішення

І, на жаль, це місто є початком усіх кінцівок.

Ну, це не неможливо, немає віку, щоб досягти успіху

Я не покину це місто, яке несе мене до мрій

Якось тонемо в одному морі, хоча живемо окремим життям

Це не неможливо, просто запитайте

Бо Стамбул гарний, як жінка, що плаче

Чому ніхто не дивиться у вікно?

Чому він більше не світиться?

Навіть якщо птахи скажуть «Я не буду співати»

Хто ріже шлях квітами?

Чому ніхто не дивиться у вікно?

Чому він більше не світиться?

Навіть якщо птахи скажуть «Я не буду співати»

Хто ріже шлях квітами?

прохолодний ранковий день

Місто, яке пахне землею після спекотного дощу

Це теж не обов’язково

Якщо я спостерігаю з пристані, то одного разу пороми відійдуть.

Подумайте, чому станція Гайдарпаша так ображена на нас

Фенербахче, Каламіш, Ускюдар і Мода

Де б я не йшов кров’ю, він також відчував би це

У мене кожен день забивався димовий димар, моя кімната була з піччю

Жінко, твоє ім’я було назвою будинку, в якому ти виросла

Тепер риба попливла, як спогади

Можливо, чайки теж це їдять.

Море біля моря, немає поїздів на коліях

Зруйнований вокзал, нема блакитноокого діда

Страшний порив, тепер Стамбул також не посміхається.

Стамбул не посміхається, тут людно і нікого немає

Це не неможливо, просто запитайте

Бо Стамбул гарний, як жінка, що плаче

Чому ніхто не дивиться у вікно?

Чому він більше не світиться?

Навіть якщо птахи скажуть «Я не буду співати»

Хто ріже шлях квітами?

Чому ніхто не дивиться у вікно?

Чому він більше не світиться?

Навіть якщо птахи скажуть «Я не буду співати»

Хто ріже шлях квітами?

Чому ніхто не дивиться у вікно?

Чому він більше не світиться?

Навіть якщо птахи скажуть «Я не буду співати»

Хто ріже шлях квітами?

Чому ніхто не дивиться у вікно?

Чому він більше не світиться?

Навіть якщо птахи скажуть «Я не буду співати»

Хто ріже шлях квітами?