I Just so Happen to Believe - Hawksley Workman

You’re sick of all their silence.

You’re clutching the bouquet.

You’re wondering yet again what is the right thing that you should say.

Oh the angle of ascension.

And the closeness of the sun.

As you keep pondering the question.

Why no one found you fun.

And you’re proud of the description.

You’re feathering your hair.

But there’s no one RSVPing.

So they’re not likely to be there.

So you’ll gorge upon the starters.

You’ll titty-fuck the cake.

But filming the entire thing will be your worst mistake.

Oh the sadness in your laughter.

As you ring up your mother.

She said don’t you worry daughter but I can’t find all your father.

I just so happen to be friends with one side of the conflict.

You try to ape the strangers.

Cuz they’ve got the pattern down pat.

Oh you dragged your favourite bowling ball but you had to give it back.

Oh the cling in static clothing.

Makes the company sever.

But nobody comes to claim.

Despite all of the free beer.

You’re the olympics of disaster.

The challenge of the crowd.

You wanna fuck the school.

But you know it ain’t allowed.

So you’ll promise the dispenser it’s a 'squirtz' in every shot.

And it should be the inspiration.

And you’ll tell my mom she’s hot.

You’ll tell her.

You’ll call her up and you’ll tell her.

Fuck all the text messages and emails you pussy.

If it be your pleasure.

I’ll introduce your saviour to you now.

He’s standing right behind me.

Oh a cavalcade of colour.

I fit you to be sure.

With my ancient understanding.

At the base of your allure.

I just so happen to believe in one side of the conflict.

You swept in like a silence.

A cameo upstaged.

The kind of stunt that use to leave you totally enraged.

Oh you say forget about that now darling.

And sit back into your chair.

Let me writhe upon your thigh.

As you fix upon my hair.

I just so happen to believe in one side of the conflict.

Тобі набридло їхнє мовчання.

Ти тримаєш букет.

Ви знову замислюєтесь над тим, що вам слід сказати.

О кут піднесення.

І близькість сонця.

Поки ви продовжуєте розмірковувати над питанням.

Чому ніхто не знайшов вас веселим.

І ви пишаєтеся описом.

Ви розправляєте своє волосся.

Але ніхто не відповідає.

Тож навряд чи вони там будуть.

Тож ви насолодитеся першими.

Ти будеш трахнути пиріг.

Але зняти все це буде вашою найгіршою помилкою.

О, смуток у вашому сміху.

Коли ви дзвоните своїй мамі.

Вона сказала, дочко, не хвилюйся, але я не можу знайти всього твого батька.

Я так випадково дружив із однією стороною конфлікту.

Ви намагаєтеся змалювати незнайомців.

Тому що у них є шаблон.

О, ви тягнули свій улюблений м’яч для боулінгу, але вам довелося віддати його.

О, чіпляння в статичному одязі.

Змушує компанію розірвати.

Але ніхто не приходить претензії.

Незважаючи на безкоштовне пиво.

Ви – олімпіада катастрофи.

Виклик натовпу.

Ти хочеш трахнути школу.

Але ви знаєте, що це не дозволено.

Тож ви пообіцяєте диспенсеру, що це буде шприц у кожному пострілі.

І це повинно бути натхненням.

І ти скажеш моїй мамі, що вона гаряча.

Ти їй скажеш.

Ви подзвоните їй і скажете їй.

До біса всі текстові повідомлення та електронні листи, кицька.

Якщо це будете в задоволення.

Зараз я познайомлю вас із вашим рятівником.

Він стоїть прямо за мною.

О кавалькада колір.

Я підхожу для впевненості.

З моїм стародавнім розумінням.

В основі твоєї привабливості.

Я так випадково вірив в одну сторону конфлікту.

Ви налетіли як тиша.

Камея вгорі.

Такий трюк, який використовується, щоб повністю розлютити вас.

О, ти кажеш, забудь про це, любий.

І сядьте назад у своє крісло.

Дозвольте мені корчитися на вашому стегні.

Коли ти фіксуєш моє волосся.

Я так випадково вірив в одну сторону конфлікту.