When These Mountains Were The Seashore - Hawksley Workman

When these mountains were the seashore

When this desert was the ocean floor

We would swim beneath the star filled sky

We were lovely fish alone in the night

Before the cities met the heavens

I mean way, way, way back before then

We would sing as if it were a prayer

We were lovely fish who dreamed to dare

Before clocks kept track of the time

When day lead gracefully into the night

Before two fish who dreamed to fly

Created their sadness and new reasons to cry

When these mountains were the seashore

When this desert was the ocean floor

You and i were not born yet

It’s too long ago now even to forget

When the blue sky found it’s courage

To love and raise and nourish

Back when life was simply meant to be

Our love and care alone in the sea

Before clocks kept track of the time

When day lead gracefully into the night

Before two fish that dreamed to fly

Got suspicious of a miracle

And asked themselves why

When we looked up through the water

At time and space and wondered

What it might be like to live up there

To leave our fins and gills for the air

Before clocks kept track of the time

Before the poems began to rhyme

Before two simple fish that learned to cry

Got suspicious of their love and asked each other why

Коли ці гори були берегом моря

Коли ця пустеля була дном океану

Ми б плавали під зоряним небом

Вночі ми були чудовою рибкою

До того, як міста зустрілися з небесами

Я маю на увазі далеко, далеко, далеко до того часу

Ми співаємо, наче це молитва

Ми були чудовими рибками, які мріяли наважитися

Раніше годинники відстежували час

Коли день граціозно веде в ніч

Перед двома рибами, які мріяли політати

Створив їхній смуток і нові причини для плакання

Коли ці гори були берегом моря

Коли ця пустеля була дном океану

Ми з тобою ще не народилися

Це вже занадто давно, щоб навіть забути

Коли синє небо знайшло, це мужність

Любити, виховувати й годувати

Тоді, коли життя було просто створено

Наша любов і турбота на самоті в морі

Раніше годинники відстежували час

Коли день граціозно веде в ніч

Перед двома рибами, які мріяли політати

Виникла підозра щодо чуда

І запитали себе, чому

Коли ми подивилися крізь воду

У часі й просторі й дивувався

Як може бути жити там

Щоб залишити наші плавники та зябра для повітря

Раніше годинники відстежували час

До того, як вірші почали римуватися

Перед двома простими рибками, які навчилися плакати

Запідозрили їхнє кохання й запитали один одного, чому