Stone And Wood - Harvey Andrews

Here in the quiet parish church

I sit alone and gently search

For the souls of those whose need

Was the seed for all I saw

Puzzled by their lonely lives

They took their axes and their knives

Etched their hope, carved their dream

To make it seem they understood

Stone and wood, wood and stone

Candles lit by those alone

Coloured glass, whispered word

Do they pass unheard, unheard?

Here in their rows on Sunday morn

On benches that their backs have worn

They sang the hymn, the chanted tune

That told them soon, so very soon

Bended knee, their burdens rest

Cup of wine, the wafer blest

Solemn prayer, the last amen

Then once again into the light

Stone and wood, wood and stone

Candles lit by those alone

Coloured glass, whispered word

Do they pass unheard, unheard?

Seasons 'round and 'round again

Young man’s lust to old man’s pain

Young maid’s sweet to old maid’s sour

'Til the final hour ahead

In the churchyard here they lie

They know the answer now but I

I sit here and listen still

And always will, until, until

Stone and wood, wood and stone

Candles lit by those alone

Coloured glass, whispered word

Do they pass unheard, unheard?

Stone and wood, wood and stone

Candles lit by those alone

Coloured glass, whispered word

Do they pass unheard, unheard?

Тут, у тихій парафіяльній церкві

Я сиджу один і обережно шукаю

За душі тих, чиї потреби

Було насінням для всього, що я бачив

Здивовані їхнім самотнім життям

Вони забрали їхні сокири та їхні ножі

Викарбував їхню надію, вирізав їхню мрію

Щоб здавалося, що вони зрозуміли

Камінь і дерево, дерево і камінь

Свічки, запалені один

Кольорове скло, пошепки слово

Вони проходять непочуто, непочуто?

Тут у своїх рядах у неділю вранці

На лавках, які їхні спини зносили

Вони співали гімн, співали мелодію

Це сказало їм скоро, так дуже скоро

Зігнуті коліна, їхні тягарі відпочивають

Чашка вина, вафельний крем

Урочиста молитва, останній амінь

Потім знову на світло

Камінь і дерево, дерево і камінь

Свічки, запалені один

Кольорове скло, пошепки слово

Вони проходять непочуто, непочуто?

Пори року знову і знову

Жага молодої людини до болю старої людини

Молода діва солодка, а стара діва — кислий

«До останньої години попереду

На церковному подвір’ї тут вони лежать

Тепер вони знають відповідь, крім мене

Я сиджу тут і слухаю

І завжди буде, поки, поки

Камінь і дерево, дерево і камінь

Свічки, запалені один

Кольорове скло, пошепки слово

Вони проходять непочуто, непочуто?

Камінь і дерево, дерево і камінь

Свічки, запалені один

Кольорове скло, пошепки слово

Вони проходять непочуто, непочуто?