On Stranger Tides - Hans Zimmer

Upon one summer’s morning,

I carelessly did stray,

Down by the Walls of Wapping,

Where I met a sailor gay,

Conversing with a young lass,

Who seem’d to be in pain,

Saying, William, when you go,

I fear you will ne’er return again.

My heart is pierced by Cupid,

I disdain all glittering gold,

There is nothing can console me

But my jolly sailor bold.

His hair it hangs in ringlets,

His eyes as black as cole,

May happiness attend him wherever he M

may go,

From Tower Hill to Blackwall,

I will wander, weep and moan,

All for my jolly sailor,

Until he sails home.

My heart is pierced by Cupid,

I disdain all glittering gold,

There is nothing can console me

But my jolly sailor bold.

My father is a merchant—

The truth I now will tell,

And in great London City

In opulence doth dwell,

His fortune doth exceed

₤300, 000 gold,

And he frowns upon his daughter,

Who loves a sailor bold.

A fig for his riches,

Jis merchandize, and gold,

True love is grafted in my heart;

Give me my sailor bold:

My heart is pierced by Cupid,

I disdain all glittering gold,

There is nothing can console me

But my jolly sailor bold.

Should he return in poverty,

From o’er the ocean far,

To my tender bosom,

I’ll press my jolly tar.

My sailor is as smiling

As the pleasant month of May,

And often we have wandered

through Ratcliffe Highway,

Many a pretty blooming

Young girl we did behold

Reclining on the bosom

Of her jolly sailor bold.

My heart is pierced by Cupid,

I disdain all glittering gold,

There is nothing can console me

But my jolly sailor bold.

My name it is Maria,

A merchant’s daughter fair,

And I have left my parents

And three thousand pounds a year,

Come all you pretty fair maids,

Whoever you may be

Who love a jolly sailor

That ploughs the raging sea,

While up aloft, in storm,

From me his absence mourn,

And firmly pray, arrive the day,

he’s never more to roam.

My heart is pierced by Cupid,

I disdain all glittering gold,

There is nothing can console me

But my jolly sailor bold.

My heart is pierced by Cupid,

I disdain all glittering gold,

There is nothing can console me

But my jolly sailor bold.

Одного літнього ранку,

Я необережно заблукав,

Вниз за Стін Вопінга,

Де я зустрів моряка-гея,

Розмовляючи з молодою дівчиною,

Кому, здавалося б, боляче,

Кажучи, Вільяме, коли ти підеш,

Я боюся, що ти більше не повернешся.

Моє серце пронизане Купідоном,

Я зневажаю все блискуче золото,

Мене ніщо не втішить

Але мій веселий моряк сміливий.

Волосся звисає локонами,

Його очі чорні, як Коул,

Хай щастя супроводжує його, де б він М

може піти,

Від Тауер-Хілла до Блекволла,

Я буду блукати, плакати і стогнати,

Все для мого веселого моряка,

Поки він не відпливе додому.

Моє серце пронизане Купідоном,

Я зневажаю все блискуче золото,

Мене ніщо не втішить

Але мій веселий моряк сміливий.

Мій батько купець —

Правду, яку я зараз скажу,

І в великому Лондоні

У достатку живе,

Його статки перевищують

₤300 000 золота,

І він хмуриться на свою дочку,

Хто любить моряка сміливого.

Інжир для його багатства,

Jis мерчандайз і золото,

Справжня любов прищеплена у мому серце;

Дайте мені мого матросу сміливим шрифтом:

Моє серце пронизане Купідоном,

Я зневажаю все блискуче золото,

Мене ніщо не втішить

Але мій веселий моряк сміливий.

Якщо він повернеться в бідності,

З-за океану далеко,

До мого ніжного лона,

Я натисну мій веселий дьоготь.

Мій матрос як усміхається

Як приємний місяц травень,

І часто ми блукали

через шосе Реткліфф,

Багато досить квітучих

Ми бачили молоду дівчину

Лежачи на груди

Її веселий моряк сміливий.

Моє серце пронизане Купідоном,

Я зневажаю все блискуче золото,

Мене ніщо не втішить

Але мій веселий моряк сміливий.

Мене звати це Марія,

Ярмарок купецької дочки,

І я покинув своїх батьків

І три тисячі фунтів на рік,

Приходьте всі ви гарні чесні служниці,

Хто б ти не був

Хто любить веселого моряка

Що оре розбурхане море,

Перебуваючи вгорі, у шторм,

Від мене скорботи про його відсутність,

І твердо моліться, настань день,

йому більше ніколи не бродити.

Моє серце пронизане Купідоном,

Я зневажаю все блискуче золото,

Мене ніщо не втішить

Але мій веселий моряк сміливий.

Моє серце пронизане Купідоном,

Я зневажаю все блискуче золото,

Мене ніщо не втішить

Але мій веселий моряк сміливий.