A Tale of Outer Suburbia - Hands Like Houses

Pry the darkness from my eyes.

Divided, let the light seep in.

Trees devoid of branches and hollow hives.

An endless black and empty beds.

It’s not the same, something’s changed.

I never used to be able to see past the trees.

A thousand unfamiliars are lying thick on the air and I can’t breathe.

Is our skin to keep the world out or our bodies in?

This doesn’t look like home;

this doesn’t look like home.

Is our skin to keep the world out or our bodies in?

I’ll tear apart the town then sleep, and sleep alone.

If I’m a flame, I’m a forest fire speaking savage tongues as I emerge from the

hills.

I am an avalanche.

I am unchained.

I’m awoken.

I’ll unleash hell.

So I roar, pin back my ears, and stone by stone I’ll tear it all,

I’ll tear it apart.

Is our skin to keep the world out or our bodies in?

This doesn’t look like home;

this doesn’t look like home.

Is our skin to keep the world out or our bodies in?

(This doesn’t look like home; this doesn’t look like home.)

I’ll tear apart the town then sleep, and sleep alone.

(This doesn’t look like home; this doesn’t look like home.)

I’ve lost faith, the forest’s changed.

My stomach’s empty, I’m feeling faint.

I’ve lost heart, the forest’s scarred.

I hear no birds, just TVs and cars.

I’ve lost faith, the forest’s changed.

My stomach’s empty, I’m feeling faint.

I’ve lost sight, the forest’s died.

The brambles are bare, and I’m hollow inside.

Each breath rattles like dice in my chest, each breath gambled, unwinding till

death.

Is our skin to keep the world out or our bodies in?

This doesn’t look like home;

this doesn’t look like home.

Is our skin to keep the world out or our bodies in?

(This doesn’t look like home; this doesn’t look like home.)

I’ll tear apart the town then sleep, and sleep alone.

(This doesn’t look like home; this doesn’t look like home.)

Зніміть темряву з моїх очей.

Розділене, нехай світло просочиться всередину.

Дерева без гілок і порожнистих вуликів.

Безкінечні чорні й порожні ліжка.

Це не те саме, щось змінилося.

Раніше я ніколи не міг бачити повз дерева.

Тисяча незнайомих лежать у повітрі, а я не можу дихати.

Наша шкіра для того, щоб уберегти світ чи тіло?

Це не схоже на будинок;

це не схоже на дім.

Наша шкіра для того, щоб уберегти світ чи тіло?

Я розірву місто, потім сплю, і засну сам.

Якщо я полум’я, то лісова пожежа, яка розмовляє дикими мовами, виходжу з

пагорби.

Я – лавина.

Я звільнений.

я прокинувся.

Я відкрию пекло.

Тож я речу, затискаю вуха, і камінь за каменем я все розірву,

Я розірву на частини.

Наша шкіра для того, щоб уберегти світ чи тіло?

Це не схоже на будинок;

це не схоже на дім.

Наша шкіра для того, щоб уберегти світ чи тіло?

(Це не схоже на дім; це не схоже на дім.)

Я розірву місто, потім сплю, і засну сам.

(Це не схоже на дім; це не схоже на дім.)

Я втратив віру, ліс змінився.

Мій шлунок порожній, я відчуваю слабкість.

Я втратив дух, ліс у шрамах.

Я не чую птахів, лише телевізори та машини.

Я втратив віру, ліс змінився.

Мій шлунок порожній, я відчуваю слабкість.

Я втратив зір, ліс загинув.

Яжички голі, а я порожнистий всередині.

Кожен вдих гримить у моїх грудях, наче кістки, кожен вдих — азартний, розкручений до

смерть.

Наша шкіра для того, щоб уберегти світ чи тіло?

Це не схоже на будинок;

це не схоже на дім.

Наша шкіра для того, щоб уберегти світ чи тіло?

(Це не схоже на дім; це не схоже на дім.)

Я розірву місто, потім сплю, і засну сам.

(Це не схоже на дім; це не схоже на дім.)