Coup De Theatre - Haiku D'Etat

To speak with an eloquent word

Is to in essence kill a mockingbird

If I could I’d spend all day

Locked away in my theatre

1st the stage is dark

And the music plays as the curtain raises

Then — we hear from the narrator

As the actors take their places (setting)

Long long ago in a galaxy far away location

Or maybe once upon a time

In an older age of civilization (character)

We are introduced to the common man with a heart of gold

Who fought in the war

Then bought a farm were the land was sold for cheap

But he chose a wretched Delilah type Jezebel (the twist)

He was threatened by the hierarchy thrown in jail (the plot)

Another love triangle

The revenge of the Count of Monte Cristo

Same woman quarrel

Childhood mates and now arch rivals?

He could not conceive to his disbelief he was in denial

At the start of his life term stretch

Didn’t let it drive him psycho

In jail he would train to fight with the inmates read his Bible

Still he swore

To avenge his friend’s betrayal even if suicidal

To escape the palace was a task greater than Alcatraz

But he lasted

With the Cast of Monteague on his mind

As he dug through the hollow rock on his climb to freedom

No time for leaving no traces

He’s ready to face his captor

With a sword and spear his wrath will take him to the hereafter

Be sure to meet a man with an iron mask

As the final sand slips away in the hour glass

He ponders a lesson he learned in the past

An eye for an eye and a tooth for a tooth

Where a neck is ripe for the noose

Respect was rightfully due magnum cum laude

Coup De Theatre

To speak with an eloquent word

Is to in essence kill a mockingbird

If I could I’d spend all day

Locked away in my theatre

Enter the stage left

One comes home surprise is heard

From friends who secretly made plans

For one that deserved a makeover from surgical hands

However this gift wasn’t well received

The cosmetic appeal

Revealing one’s vanity under the knife

Life altering consequence

Shallow and superficial

Even though one had grown

Accustomed to one’s own disfigurement

One endured an arduous experience

Flashback to a serious injury

Forcing one to wear a mask

Then all of a sudden

Someone pushed a button in blind rage

One takes one’s covering from one’s head

And one’s head from one’s shoulders

One arm then another

Until limbs move independent of themselves

Legs are walking on toes

Talking head reciting prose — abdomen rolls

Then these individual members grow

Morph mold shift hue texture smell

Into humanoid shells

One has now become many

Shiny sentient beings spinning ever faster

Fleeing witnesses disintegrate to ashes

Incinerated building crashes

Tiny people are killed en masse

That many that came from one became millions

A rash on mother earth ransacked wilderness

Robotic modern -ness intrepid cavernous

Pathways maze in and out

Making globe into gargantuan head case

Resembling one in space — an orbiting face

Exit stage right

Coup De Theatre

He steps into what he believes to be his own reality

But nothing could be further from the truth

His 1st thought was why did the gods darken the skies

He wondered how long would this darkness last

He moulds himself within the stills of the night

And at the 1st glitter of light this monster has awakened

It had been dark for several days

The only light being that which casts away over the ocean

Far in the distance

What began as gray & gloom

Soon turned into a pitch black cradle we all exist from

Far in the distance

At the dawning of the opening of the skies

So were the eyes of this mild mannered monster

Without any resistance

With cunning senses this intensly evil unsuspecting predator

Could take your spirit within an instance

Iron sharpens iron the tools of the trade

Blades which have been prepared for what seemed like forever

At last the time has come again

For him to quench his thirst for blood

Ever so clever

The 1st prey hadn’t a chance in the world

Being moved on ever so swiftly

Having their flesh pressed against titanium blades

A dagger which has faced the screams of many men

In those days who had been slayed

From victim to victim

This silent rage took on a stage of uncontrolled madness

Leaving behind trails of corpses

Directly under the nose of those who protected them

And just as the light came & he began his slaughter

So came the night he slowed down his horror

To an empty calmness where he’d reflect

I am not of this world

Saving his best kill for last

He falls on his sword

Coup De Theatre

And as the curtain closes

An overwhelming sense of awe

Settles into the collective consciousness of the audience

For they are no longer anchored to their safe havens

They can no longer seek refuge driving to their cul-de-sacs

In their SUV’s

Nor relate to the bourgeois

Nor indulge their spendthrift when the remnants of their former selves

Sit there, still engrossed in the theatre piece

They were supposed to cheer at their seats

But they ended up running shitless, condemning the cast

For casually re-enacting such tumultuous happenings

Between men

But what really is it?

A lived-in quirk

Smitten curse

A written work

That no one understands

Coup De Theatre

The End

Говорити красномовним словом

По суті, це вбити пересмішника

Якби я міг, я б провів цілий день

Замкнений у моєму театрі

1-й етап темний

І музика грає, коли піднімається завіса

Потім ми почуємо диктора

Коли актори займають свої місця (обстановка)

Давним-давно в далекій галактиці

Або, можливо, колись

У старшу епоху цивілізації (характер)

Ми знайомимося зі звичайною людиною із золотим серцем

Хто воював на війні

Потім купив ферму, де землю продавали дешево

Але він вибрав жалюгідну Далілу типу Єзавелі (поворот)

Йому погрожувала ієрархія, кинувши в’язницю (сюжет)

Ще один любовний трикутник

Помста графа Монте-Крісто

Та ж жіноча сварка

Товариші дитинства, а тепер затяті суперники?

Він не міг уявити своєму недовірі, що він заперечував

На початку його терміну життя

Не дозволяв цьому звести його з розуму

У в’язниці він тренувався битися з ув’язненими, які читали його Біблію

Все одно він вилаявся

Щоб помститися за зраду друга, навіть якщо самогубство

Втекти з палацу було завданням більшим, ніж Алькатрас

Але він тривав

Пам’ятаючи про роль Монтегю

Коли він рився крізь порожнисту скелю під час підйому до свободи

Немає часу залишати сліди

Він готовий зіткнутися зі своїм викрадачем

Мечем і списом його гнів відведе його в потойбічний світ

Обов’язково зустріньте людину із залізною маскою

Коли останній пісок вислизає в пісковому склі

Він розмірковує про урок, який він отримав у минулому

Око за око і зуб за зуб

Де шия дозріла для петлі

Повага була по праву належною magnum cum laude

Coup De Theatre

Говорити красномовним словом

По суті, це вбити пересмішника

Якби я міг, я б провів цілий день

Замкнений у моєму театрі

Вийдіть на сцену ліворуч

Лунає сюрприз «один повертається додому».

Від друзів, які таємно будували плани

Для того, хто заслуговує перетворення з рук хірургів

Однак цей подарунок не був прийнятий добре

Косметична привабливість

Виявляти своє марнославство під ножем

Наслідки, що змінюють життя

Неглибокий і поверхневий

Хоча один виріс

Звикнути до власного спотворення

Один пережив важкий досвід

Спогад про серйозну травму

Примус носити маску

Потім раптом

Хтось у сліпій люті натиснув кнопку

Людина знімає своє покриття з голови

І своя голова з плечей

Одна рука, потім друга

Поки кінцівки не рухатимуться незалежно від себе

Ноги ходять на носках

Голова, що говорить, декламує прозу — живіт обертається

Потім ці окремі члени ростуть

Перетворення цвілі, відтінок, текстура, запах

У гуманоїдні оболонки

Тепер один став багатьом

Блискучі розумні істоти обертаються все швидше

Свідки-втікачі розпадаються на попіл

Згоріла будівля руйнується

Крихітних людей вбивають масово

Багато, що прийшли з одного, стали мільйонами

Висип на матері-землі спустошив пустелю

Роботизований сучасний безстрашний каверноз

Шляхи проходять лабіринтом

Перетворення глобуса на гігантську голову

Схожий на один у космосі — обличчя, що обертається

Вихід зі сцени праворуч

Coup De Theatre

Він входить у те, що він вважає своєю власною реальністю

Але ніщо не може бути дальшим від істини

Його першою думкою було те, чому боги затьмарили небо

Він цікавився, як довго триватиме ця темрява

Він формує себе в тиші ночі

І при першому блиску світла цей монстр прокинувся

Кілька днів було темно

Єдине світло — це те, що розлітається над океаном

Далеко вдалині

Те, що починалося як сірість і похмурість

Невдовзі перетворився на непроглядну колиску, з якої ми всі існуємо

Далеко вдалині

На світанку розкриття небес

Такими були очі цього лагідного монстра

Без жодного опору

Володіючи хитрими чуттями, цей надзвичайно злий нічого не підозрюючи хижак

Може взяти ваш дух у примірнику

Залізо гострить залізні інструменти ремесла

Леза, які були підготовлені до того, що здавалося назавжди

Нарешті знову настав час

Щоб він втамував спрагу крові

Такий розумний

У першої здобичі не було жодного шансу в світі

Рухатися дуже швидко

Їхня плоть притиснута до титанових лез

Кинджал, який зіткнувся з криками багатьох чоловіків

У ті дні, кого вбили

Від жертви до жертви

Цей тихий гнів перейшов у стадію неконтрольованого божевілля

Залишаючи за собою сліди трупів

Прямо під носом у тих, хто їх захищав

І як тільки з’явилося світло, він почав свою бійню

Так настала ніч, коли він уповільнив свій жах

До порожнього спокою, де він розмірковував би

Я не з цього світу

Зберігає своє найкраще вбивство наостанок

Він падає на свій меч

Coup De Theatre

І коли завіса закривається

Неперевершене почуття благоговіння

Поселяється в колективній свідомості аудиторії

Бо вони більше не прив’язані до своїх безпечних гаваней

Вони більше не можуть шукати притулку, їдучи до своїх тупиків

У своїх позашляховиках

І не мають відношення до буржуїв

І не потурати їх марнотратству, коли вони залишаються колишніми

Сидіть там, все ще заглиблений у театральну п’єсу

Вони повинні були вболівати на своїх місцях

Але в кінцевому підсумку вони бігали без лайна, засуджуючи акторський склад

Для випадкового відтворення таких бурхливих подій

Між чоловіками

Але що це насправді?

Побутова примха

Нанесене прокляття

Письмовий твір

Цього ніхто не розуміє

Coup De Theatre

Кінець