Эхо тысячи вокзалов - Гуша Катушкин, Мария Чайковская

Меня касаясь жгуче, танцуешь на рёбрах моих чечётку.

У нас с тобой есть future, но оно такое нечёткое.

Перебирай меня, перебирай меня словно чётки.

Ты мне шлёшь по строчке в день, у тебя анорексия.

От тебя у меня мигрень.

Ты в Канаде, я в России.

У твоих инициалов эхо тысячи вокзалов,

Тех, что я оставил навсегда.

Мы рассыпаны, как драже.

В твоем «ЖЖ» обжигает новый пост в полный рост.

Собирай меня, собирай меня, словно волосы в хвост.

Твой неземного цвета глаз сейчас наверняка прищурен,

Что же так и не скрестил ты нас, дорогой товарищ Мичурин?

У твоих инициалов горечь тысячи вокзалов,

Тех, что я оставил навсегда.

У твоих постов эхо аэропортов тех городов,

В которых я уже не буду никогда.

Тебя, пожалуй, кроме всё остальное — дым,

И телефонный номер, сотри все следы.

Набирай меня, набирай меня точно в рот воды.

Ты молчишь который день, у тебя анорексия.

От тебя у меня мигрень.

Я в Канаде, я в России.

Твой неземного цвета глаз сейчас наверняка прищурен,

Что же так и не скрестил ты нас дорогой товарищ Мичурин?

У твоих инициалов горечь тысячи вокзалов,

Тех, что я оставил навсегда.

У твоих постов эхо аэропортов тех городов,

В которых я не побываю.

Мене торкаючись пекуче, танцюєш на ребрах моїх чечітку.

У нас з тобою є future, але воно таке нечітке.

Перебирай мене, перебирай мене як чітки.

Ти мені шлеш по рядку в день, у тебе анорексія.

Від тебе у мене мігрень.

Ти в Канаді, я у Росії.

У твоїх ініціалів відлуння тисячі вокзалів,

Тих, що я залишив назавжди.

Ми розсипані, як драже.

У твоєму ЖЖ обпалює новий пост на повний зріст.

Збирай мене, збирай мене, неначе волосся в хвіст.

Твоє неземного кольору очей зараз напевно примружене,

Що ж так і не схрестив нас, дорогий товаришу Мічурін?

У твоїх ініціалів гіркота тисячі вокзалів,

Тих, що я залишив назавжди.

У твоїх постів луна аеропортів тих міст,

В яких я вже ніколи не буду.

Тебе, мабуть, крім решти — дим,

І телефонний номер, зітрі всі сліди.

Набирай мене, набирай мене точно до рота води.

Ти мовчиш котрий день, у тебе анорексія.

Від тебе у мене мігрень.

Я в Канаді, я у Росії.

Твоє неземного кольору очей зараз напевно примружене,

Що ж так і не схрестив нас дорогий товариш Мічурін?

У твоїх ініціалів гіркота тисячі вокзалів,

Тих, що я залишив назавжди.

У твоїх постів луна аеропортів тих міст,

В яких я не відвідаю.