Любо, братцы, любо - Гуляй Поле

Как на Чёрный ерик, как на Чёрный ерик *

Ехали казаки — сорок тысяч лошадей,

И покрылся берег, и покрылся берег

Сотнями порубанных, пострелянных людей.

Припев (дважды):

Любо, братцы, любо, любо, братцы, жить,

С нашим атаманом не приходится тужить.

А первая пуля, а первая пуля,

А первая пуля ударила коня,

А вторая пуля, а вторая пуля,

А вторая пуля-дура ранила меня.

Припев (с повторением).

Атаман наш знает, кого выбирает,

Грянула команда, тай забыли про меня.

Им досталась воля и казачья доля,

Мне досталась пыльная горячая земля.

Припев (с повторением).

А жена поплачет, выйдет за другого,

За мово товарища, забудет про меня,

Жалко только волю во широком поле,

Жалко мать-старушку да буланого коня.

Припев (с повторением).

Кудри мои русые, очи мои светлые

Травами, бурьяном да полынью порастут,

Кости мои белые, сердце моё смелое

Коршуны да вороны по степи разнесут.

Як на Чорний Ерік, як на Чорний Ерік *

Їхали козаки— сорок тисяч коней,

І покрився берег, і покрився берег

Сотнями порубаних, постріляних людей.

Приспів (двічі):

Любо, братці, любо, любо, братці, жити,

З нашим отаманом не доводиться тужити.

А перша куля, а перша куля,

А перша куля вдарила коня,

А друга куля, а друга куля,

А друга куля-дура поранила мене.

Приспів (з повторенням).

Отаман наш знає, кого обирає,

Пролунала команда, тай забули про мене.

Їм дісталася воля і козацька частка,

Мені дісталася курна гаряча земля.

Приспів (з повторенням).

А дружина поплаче, вийде за іншого,

За мовою товариша, забуде про мене,

Жаль тільки волю в широкому полі,

Шкода мати-стареньку та буланого коня.

Приспів (з повторенням).

Кудрі мої русяві, очі мої світлі

Травами, бур'яном і полином поростуть,

Кістки мої білі, серце моє сміливе

Коршуни та ворони по степу рознесуть.