Провинциал - Гуля UEKZ

Обычный городок, все двери на крючок, до перемен.

И он не покидал трехкомнатный вокзал, каменный стен,

Ему приснился сон, сказочный сон, который вряд ли сбудется.

Припев:

Вагон в пути, душа живет уже не здесь,

Она летит спеша тронуть край небес,

Любовь и честь опять на этом свете есть

И ждет его она.

Прошелся по дворам, удачи пацанам, маме поклон.

Оплаченный билет, а поезда все нет, чистый перрон.

Все это словно сон, сказочный сон, который вряд ли сбудется.

Припев:

Вагон в пути, душа живет уже не здесь,

Она летит спеша тронуть край небес,

Любовь и честь опять на этом свете есть

И ждет его она.

Наивный пассажир до станции «Весь мир» — провинциал.

Он едет в никуда, от станции «Беда» к тем, кто не ждал.

Все это словно сон, сказочный сон, который вряд ли сбудется.

Припев:

Вагон в пути, душа живет уже не здесь,

Она летит спеша тронуть край небес,

Любовь и честь опять на этом свете есть

И ждет его она.

Звичайне містечко, всі двері на гачок, до змін.

І он не покидав трикімнатний вокзал, кам'яний стін,

Йому наснився сон, казковий сон, який навряд чи збудеться.

Приспів:

Вагон у шляху, душа живе вже не тут,

Вона летить поспішаючи торкнутися краю небес,

Любов і честь знову на цьому світі є

І чекає його вона.

Пройшовся по дворах, удачі пацанам, мамі уклін.

Оплачений квиток, а поїзда все немає, чистий перон.

Все це немов сон, казковий сон, який навряд чи збудеться.

Приспів:

Вагон у шляху, душа живе вже не тут,

Вона летить поспішаючи торкнутися краю небес,

Любов і честь знову на цьому світі є

І чекає його вона.

Наївний пасажир до станції «Весь світ» - провінціал.

Він їде в нікуди, від станції «Біда» до тих, хто не чекав.

Все це немов сон, казковий сон, який навряд чи збудеться.

Приспів:

Вагон у шляху, душа живе вже не тут,

Вона летить поспішаючи торкнутися краю небес,

Любов і честь знову на цьому світі є

І чекає його вона.