Художник - GUERLAIN

Нарисуй мне мир, где мы с тобой в невесомости

Нарисуй мне мир, в котором меня ты за всё простишь

Нарисуй себя на пустом полотне, что так хочет жить

И в углу — меня, чтобы я мог наблюдать, но не помешать

Тебе было 16 лет всё было по другому

Когда могла создать свой мир одев наушник снова

Каждый день одно и тоже, все вокруг так не похожи на тебя

Тебе легко так будет кисточкой стереть им всем глаза

Зачем их мнения?

Забей, им не понять

Замажь лица, исчеркай любыми красками

Чтоб эти люди не казались больше страшными

Нарисуй, что захочешь

Нарисуй, что захочешь

Нарисуй мне мир, где мы с тобой в невесомости

Нарисуй мне мир, в котором меня ты за всё простишь

Нарисуй себя на пустом полотне, что так хочет жить

И в углу — меня, чтобы я мог наблюдать, но не помешать

Тех кто в спину крикнул что-то зовут прохожими

Они знают то, что с ними совсем не схожи мы

Тебе нужны новые цвета (но зачем?)

Чтобы по новому рисовать (этот мир)

Ты давала мне сотни идей (что тогда?)

Чтобы вместить твои не хватит холста

Изобрази всё, о чём твои мечты

Я помогу, но всегда был хуже чем ты

Всегда был хуже чем ты

Всегда был хуже чем ты

(Всегда был хуже чем ты, хуже чем ты, хуже чем ты)

Нарисуй мне мир, где мы с тобой в невесомости

Нарисуй мне мир, в котором меня ты за всё простишь

Нарисуй себя на пустом полотне, что так хочет жить

И в углу — меня, где обнимаю тебя, где обнимаю тебя, где обнимаю тебя

Намалюй мені світ, де ми з тобою в невагомості

Намалюй мені світ, в якому мене ти за все пробачиш

Намалюй себе на порожньому полотні, що так хоче жити

І в куті — мене, щоб я міг спостерігати, але не перешкодити

Тобі було 16 років все було по іншому

Коли могла створити свій світ одягнувши навушник знову

Щодня одне і теж, всі навколо так не схожі на тебе

Тобі легко так пензликом стерти їм усі очі

Навіщо їхні думки?

Забий, їм не зрозуміти

Замаж обличчя, вичеркай будь-якими фарбами

Щоб ці люди не здавалися страшнішими

Намалюй, що захочеш

Намалюй, що захочеш

Намалюй мені світ, де ми з тобою в невагомості

Намалюй мені світ, в якому мене ти за все пробачиш

Намалюй себе на порожньому полотні, що так хоче жити

І в куті — мене, щоб я міг спостерігати, але не перешкодити

Тих хто в спину крикнув щось звуть перехожими

Вони з ними зовсім не схожі ми

Тобі потрібні нові кольори (але навіщо?)

Щоб по новому малювати (цей світ)

Ти давала мені сотні ідей (що тоді?)

Щоб вмістити твої не вистачить полотна

Зобрази все, про що твої мрії

Я допоможу, але завжди був гірший ніж ти

Завжди був гірший, ніж ти

Завжди був гірший, ніж ти

(Завжди був гірше ніж ти, гірше ніж ти, гірше ніж ти)

Намалюй мені світ, де ми з тобою в невагомості

Намалюй мені світ, в якому мене ти за все пробачиш

Намалюй себе на порожньому полотні, що так хоче жити

І в куті — мене, де обіймаю тебе, де обіймаю тебе, де обіймаю тебе