Outro - ГУДТАЙМС

Вера сможет двигать горы, надежда умирает последней,

а отчаяние позволяет творить настоящие чудеса.

В конце нашей истории мы будем знать больше, чем теперь.

Так вот, Снежная Королева была злющей-презлющей,

то была сам дьявол.

Всё самое доброе и прекрасное уменьшилось донельзя,

всё же негодное и безобразное, напротив, выступало ещё ярче.

Снежную Королеву всё это ужасно потешало.

Добрый, благочестивый Снеговичок был сильно несчастен,

находясь на служении у Королевы.

Не было у него никакой жизни от постоянных гнева и истязаний всевластной,

бесчувственной, холодной, как ледяная глыба, женщины.

Безысходность и отчаяние не покидали грудь бедного создания

и ничто не могло разогнать густые тучи, нависшие над Снеговичком,

и дать лучику надежды пробиться сквозь них.

Но вот настал день праздничных торжеств,

где Снежная Королева блестала во всей своей красе,

которую только могла представить она и могла себе позволить.

А будучи опьяненной своей властью,

упиваясь величием и своей неповторимостью голова её шла кругом.

Королева хмелела и хмелела.

В танце собственного превосходства Снежная Королева

вконец потеряла чувства и повалилась пьяная оземь.

Наш несчастный Снеговичок поспешил всевластной на помощь.

Но помочь ему помешала лютая ненависть,

затаившаяся давно внутри существа из снега.

Пользуясь ситуацией Снеговичок выебал в очко бессознательное,

пьяное тело Снежной Королевы.

Мораль этой сказки такова:

Не выебайся, а то транем

Віра зможе рухати гори, надія вмирає останньою,

а відчай дозволяє творити справжні чудеса.

Наприкінці нашої історії ми знатимемо більше, ніж тепер.

Так ось, Снігова Королева була злий-презлющий,

то був сам диявол.

Все найдобріше і прекрасне поменшало,

все ж таки негідне і потворне, навпаки, виступало ще яскравіше.

Снігову Королеву все це дуже потішало.

Добрий, благочестивий Сніговичок був дуже нещасний,

перебуваючи на служінні у Королеви.

Не було в нього жодного життя від постійних гніву і катування всевладного,

байдужої, холодної, як крижана брила, жінки.

Безвихідь і розпач не залишали груди бідного створіння

і ніщо не могло розігнати густі хмари, що нависли над Сніговічком,

і дати промінцю надії пробитися крізь них.

Але ось настав день святкових урочистостей,

де Снігова Королева блищала у всій своїй красі,

яку тільки могла уявити вона і могла собі дозволити.

А будучи п'яною своєю владою,

впиваючись величчю і своєю неповторністю, голова її йшла кругом.

Королева хмеліла та хмеліла.

У танці своєї переваги Снігова Королева

Зрештою втратила почуття і повалилася п'яна земля.

Наш нещасний Сніговичок поспішив всевладною на допомогу.

Але допомогти йому завадила люта ненависть,

що причаїлася давно всередині істоти зі снігу.

Користуючись ситуацією, Сніговічок виебал у очко несвідоме,

п'яне тіло Снігова Королева.

Мораль цієї казки така:

Не виїбайся, а то торкнемося