The Unquiet Grave - Gryphon

Cold blows the wind to my true love

And gently drops the rain

I’ve never had but one true love

And in green-wood he lies slain

I’ll do as much for my true love

As any young girl may

I’ll sit and mourn all on his grave

For twelve months and a day

And when twelve months and a day was passed

The ghost did rise and speak

«Why sittest thou all on my grave

And will no let me sleep?»

«Go fetch me water from the desert

And blood from out the stone

Go fetch me milk from a fair maid’s breast

That young man never has known.»

«How oft on yonder grave, sweetheart

Where we were want to walk

The fairest flower that e’er I saw

Has withered to a stalk.»

«A stalk has withered and dead, sweetheart

The flower will never return

And since I’ve lost my own true love

What can I do but yearn.»

«When will we meet again, sweetheart

When will we meet again?»

«When the autumn leaves that fall from the trees

Are green and spring up again.»

Холод віє вітер на моє справжнє кохання

І лагідно крапає ​​дощик

У мене ніколи не було, крім одного справжнього кохання

І в зеленому лісі він лежить убитий

Я зроблю стільки для свого справжнього кохання

Як може будь-яка молода дівчина

Я буду сидіти і сумувати на його могилі

На дванадцять місяців і день

І коли минуло дванадцять місяців і день

Привид підвівся і заговорив

«Чому ви всі сидите на моїй могилі

І не дозволить мені спати?»

«Іди принеси мені води з пустелі

І кров з каменю

Іди принеси мені молоко з грудей справедливої ​​служниці

Цей молодий чоловік ніколи не знав».

«Як часто там на могилі, любий

Куди ми хотіли прогулятися

Найпрекрасніша квітка, яку я бачив

Засохла до стебла.»

«Стеблинка засохла й мертва, люба

Квітка ніколи не повернеться

І так як я втратив власне справжнє кохання

Що я можу зробити, як не прагнути.»

«Коли ми знову зустрінемося, любий

Коли ми знову зустрінемося?»

«Коли осіннє листя, що опадає з дерев

Зеленіють і знову виростають.»