Дура-леди - GREEN CROW

Ой, милка моя,

Ты дебилка моя,

А тебя я полюбил,

От того что сам дебил.

Ну ты и дура, дура-леди,

Ну я и дура-, дуралей.

Как-то по Дублин-сити к пабу

Шёл я в ужасную грозу.

Вдруг в окне я увидел бабу,

Ноги мыла она в тазу.

Что же такого, в самом деле,

В ней в этот вечер углядел,

Что после этого три недели

Я даже выпить не хотел?

Ну ты и дура, дура-леди,

Ну я и дура-, дуралей.

Как-то я ночью шёл из паба,

В том же окне я видел сам,

Как у зеркала эта баба

Водит гребнем по волосам.

Расчесала и уложила,

И, наверно, спать легла.

Ну, а моя мужская жила

Долго улечься не могла.

Ну ты и дура, дура-леди,

Ну я и дура-, дуралей.

Много я ездил по дорогам,

Много я плавал по воде,

Но таких интересных окон

Больше не видел я нигде.

Снова ночью иду из паба,

Сердце биться не устаёт…

В том же окне — всё та же баба.

Оттого и душа поёт!

Ну ты и дура, дура-леди,

Ну я и дура-, дуралей.

Ой, милка моя,

Ты дебилка моя,

А тебя я полюбил

Потому что сам дебил.

Ой, люба моя,

Ти дебілка моя,

А тебе я полюбив,

Тому що сам дебіл.

Ну ти і дура, дура-леді,

Ну я і дура, дурнів.

Якось по Дублін-сіті до пабу

Ішов я в жахливу грозу.

Раптом у вікні я побачив бабу,

Ноги мила вона в тазу.

Що таке, насправді,

У ній у цей вечір побачив,

Що після цього три тижні

Я навіть випити не хотів?

Ну ти і дура, дура-леді,

Ну я і дура, дурнів.

Якось я вночі йшов з пабу,

У тому ж вікні я бачив сам,

Як у дзеркала ця баба

Водить гребенем по волоссі.

Розчесала і уклала,

І, мабуть, спати лягла.

Ну, а моя чоловіча жила

Довго лягти не могла.

Ну ти і дура, дура-леді,

Ну я і дура, дурнів.

Багато я їздив дорогою,

Багато я плавав з води,

Але таких цікавих вікон

Більше я не бачив ніде.

Знову вночі йду з пабу,

Серце битися не втомлюється...

У тому же вікні — все та же баба.

Тому і душа співає!

Ну ти і дура, дура-леді,

Ну я і дура, дурнів.

Ой, люба моя,

Ти дебілка моя,

А тебе я полюбив

Бо сам дебіл.