Белтейн - GREEN CROW

Слышишь — это песня весенних ручьев.

Слышишь — это радость ожившей воды.

Слышишь — это всполохи древних костров.

Слышишь — это отблеск далёкой звезды.

Слышишь — время верить несбывшимся снам.

Слышишь — оживают спящие тени.

Слышишь — в Инис Эйрин приходит весна,

А значит скоро вспыхнет безумный костер Белтейна!

Помнишь, как в танце встречались руки, сжимались сердца.

И как вкус жарких губ был дурманящей ягодой сочной.

И как время сплеталось в кольцо, и не видно конца,

И костры трепетали на крыльях смеющейся ночи.

Помнишь, дразнила улыбкой небесной колдунья-луна,

И как песня летела за ветром ликующим следом,

И как в кровь опьяняющим зельем врывалась весна,

И как искры летели в бездонное синее небо.

Слышишь — это шорохи в кронах дубрав.

Слышишь — это музыка духов лесных.

Слышишь — зовущее пение трав.

Слышишь — оживают чудесные сны.

Слышишь — это песня в глубинах холма.

Слышишь — бесшумные тонкие тени.

Слышишь — в Инис Эйрин приходит весна,

А значит скоро вспыхнет безумный костер Белтейна.

Чуєш — це пісня весняних струмків.

Чуєш — це радість води, що ожила.

Чуєш — це сполохи стародавніх вогнищ.

Чуєш — це відблиск далекої зірки.

Чуєш — час вірити нездійсненим снам.

Чуєш - оживають сплячі тіні.

Чуєш — в Ініс Ейрін приходить весна,

А значить скоро спалахне шалене багаття Белтейна!

Пам'ятаєш, як у танці зустрічалися руки, стискалися серця.

І як смак жарких губ був дурманливою ягодою соковитою.

І як час спліталося в кільце, і не видно кінця,

І вогнища тремтіли на крилах сміливої ​​ночі.

Пам'ятаєш, дражнила усмішкою небесної чаклунка-місяць,

І як пісня летіла за вітром тріумфуючим слідом,

І як у кров п'янким зіллям вдиралася весна,

І як іскри летіли в бездонне синє небо.

Чуєш — це шарудіння в кронах дібров.

Чуєш — це музика духів лісових.

Чуєш - кличе спів трав.

Чуєш — оживають чудові сни.

Чуєш — це пісня в глибинах пагорба.

Чуєш — безшумні тонкі тіні.

Чуєш — в Ініс Ейрін приходить весна,

А значить незабаром спалахне шалене багаття Белтейна.