No More War - GReeeeN

On the TV today as well, the utopia of people taking advantage of others

Today again another child struck by rain will die.

it’s always like that, I’m like that as well, again I pretend not to see it

I try to escape from having to control this chaotic world

Who’s bad?

Hey, why is it like this?

Why are young children dying?

Adults want status and money and the priceless lives of people keep vanishing

In the quick flow of time people’s memories flow away as well

Strong people keep deciding on the same things and the affection of the weak

disappears

Surely everyone will be laughing 'tomorrow'?

A small voice will surely be calling out to me

One thing that’s sure is that you and me, born on this earth, are only from a

different place

Why do people hurt?

There’s still war in far-off cities

On this ruined earth with its tragic past there’s still just those idiots who

keep doing the same things

The Himeyuri monument (*) I saw as a kid, that’s where I found it, invisible hope

After days of peace there are unexpected days and people who’ve grown old,

that I’ve happened to meet

Roads whith lots of stones lined up, stones with friends' names carved into them

Smashed ambitions, a defeated earth

I offer my flowers and start walking again…

You know, the children who don’t know about peace

they watch us who are on the other side of peace and they laugh

would anything happen…

something stirred deep inside my heart

Surely everyone will be laughing 'tomorrow'?

A small voice will surely be calling out to me

One thing that’s sure is that you and me, born on this earth, are only from a

different place

На телевізорі також утопія, коли люди користуються перевагами інших

Сьогодні знову помре ще одна дитина, яку вразив дощ.

це завжди так, я теж такий, я знову вдаю, що не бачу цього

Я намагаюся втекти від необхідності контролювати цей хаотичний світ

Хто поганий?

Гей, чому це так?

Чому вмирають маленькі діти?

Дорослі хочуть статусу та грошей, а безцінні життя людей продовжують зникати

У швидкому плині часу спогади людей також зникають

Сильні люди продовжують приймати рішення про те ж саме і прихильність слабких

зникає

Невже всі будуть сміятися «завтра»?

Тихий голосок обов’язково покличе мене

Одна річ, яка впевнена, — це те, що ми з вами, народжені на цій землі, лише з а

інше місце

Чому людям боляче?

У далеких містах досі йде війна

На цій зруйнованій землі з її трагічним минулим є ще лише ті ідіоти, які

продовжуйте робити ті самі речі

Пам'ятник Хімеюрі (*) я бачив у дитині, там я знайшов його, невидима надія

Після мирних днів бувають несподівані дні і люди, які постаріли,

що я випадково зустрів

Дороги з безліччю каменів, вибитими на них іменами друзів

Зруйновані амбіції, переможена земля

Я пропоную квіти й знову починаю ходити…

Ви знаєте, діти, які не знають про мир

вони дивляться на нас, хто по той бік миру, і сміються

чи станеться щось…

щось заворушилося глибоко в моєму серці

Невже всі будуть сміятися «завтра»?

Тихий голосок обов’язково покличе мене

Одна річ, яка впевнена, — це те, що ми з вами, народжені на цій землі, лише з а

інше місце