Осенний первый снег - Гравита

Поздно вечером ветер целовал пустые улицы,

Фонари освещали лужи, небо хмурилось.

Я ждал ее зиму, весну и лето,

Но как оказалось смысла в этом нет.

Осенний первый снег летел на руки,

Тушил сигарету, покидая время света.

Я оставался один, никому не нужен.

Немного пьян, в тоже время немного простужен.

Хотел поговорить с той что не подождала,

Потом с другой, что делала вид, что не знала.

Забыв чувтво страха, общался с небом,

Наслаждаяясь оченним первым снегом.

Паралельно листья падали замерзая,

Я сидел и ждал ущедшего трамвая.

Мысли были чувства, я терял надежду,

Изменилось все, но я остался прежним!

Фальшивые слова в уме менял на правду,

Вспоминал сны, а сердце плакало…

Как все близко и вроде бы все возможно,

Но в тоже время далеко, мечты достигнуть сложно.

Конец октября, по теплу ностальгия,

Осенняя картина, наших дней паутина.

Никуда не деться.

Эта жизнь красива,

Лишь моментами, в этом ее сила.

По пустой дороге куда глаза глядят,

Тайны этого мира пытаясь разгадать,

Шаг за шагом вперед, и ни шагу назад.

Ты со мною брат, я с тобою брат!

По пустой дороге куда глаза глядят,

Тайны этого мира пытаясь разгадать,

Шаг за шагом вперед, и ни шагу назад.

Ты со мною брат, всегда с тобою брат!

Пізно увечері вітер цілував порожні вулиці,

Ліхтарі освітлювали калюжі, небо хмурилося.

Я чекав її зиму, весну і літо,

Але як виявилося сенсу в цьому немає.

Осінній перший сніг летів на руки,

Гасив цигарку, покидаючи час світла.

Я залишався один, нікому не потрібен.

Трохи п'яний, в той же час трохи застуджений.

Хотів поговорити з тою що не почекала,

Потім із другою, що робила вигляд, що не знала.

Забувши почуття страху, спілкувався з небом,

Насолоджуючись оченним першим снігом.

Паралельно листя падали замерзаючи,

Я сидів і чекав ущербного трамвая.

Думки були почуття, я втратив надію,

Змінилося все, але я залишився тим самим!

Фальшиві слова в розумі міняв на правду,

Згадував сни, а серце плакало…

Як все близько і начебто все можливо,

Але в той час далеко, мрії досягти складно.

Кінець жовтня, по теплу ностальгія,

Осіння картина, наших днів павутиння.

Нікуди не?

Це життя гарне,

Лише моментами, в цьому її сила.

Порожньою дорогою куди очі дивляться,

Таємниці цього світу намагаючись розгадати,

Крок за кроком вперед, і ні кроку назад.

Ти зі мною брат, я з тобою брат!

Порожньою дорогою куди очі дивляться,

Таємниці цього світу намагаючись розгадати,

Крок за кроком вперед, і ні кроку назад.

Ти зі мною брат, завжди з тобою брат!