Страх - Граф, Чудо ДРЖ

Жить стало страшно очень, будто бы встал в очередь

С теми, кто потерял покой и ждут, когда все кончится

Пытаюсь убежать от себя, но страх все равно быстрее

Сковывает, и я падаю под звон цепей

Сердце нещадно бьется, ладони холодеют

Это значит лишь одно — я снова в его владениях

Мой лечащий врач мне прописал транквилизаторы,

А это значит, страх уйдет, но вернется завтра

И каково быть смелым, ждя роковой измены

Когда твой страх зайдет, как домой к себе, и все сделает

Жаль нет глаз на спине, от кого ждать опасности мне?

Я не параноик, но вижу тень на стене

Давно не верен себе, хочется память стереть

Вернуть себя во времена тех радостных лет

Когда еще детский испуг не вырос совсем и стал взрослым…

Теперь нас двое — я и мой страх

Это мой страх, это мой страх

Одинок, словно Богом забытый остров,

Но я знаю: победить его не поздно

Это мой страх, это мой страх

Это мой страх, это мой страх

Одинок, словно Богом забытый остров,

Но я знаю: победить его не поздно

Это мой страх, это мой страх

Мой страх во снах перерастает в монстра

И он стал просто невероятный ростом

Это история про то, как хочет убить он меня

И он убил бы, но всегда я просыпаюсь вовремя

Не могу понять я до сих пор вещей:

Как сделать чтобы он исчез, убить это чудовище?

Я спрашивал у знающих людей как быть,

Но они, испугавшись видимо, так и не оказали помощи мне

Скажи, ты кто вообще?

Ты ко мне пришел зачем?

Глаза его горят, как пара огненных обручей

Я жду ответ, но он молчит, пылает лишь костер в ночи,

А его злая пасть перегрызает чьи-то косточки

Теперь который день боюсь прихода сумерек

Мне не охота умереть, я слышу его у дверей

Он караулит, ждет когда усну, пускает слюни…

Поэтому, который день уже не сплю я

Это мой страх, это мой страх

Одинок, словно Богом забытый остров,

Но я знаю: победить его не поздно

Это мой страх, это мой страх

Это мой страх, это мой страх

Одинок, словно Богом забытый остров,

Но я знаю: победить его не поздно

Это мой страх, это мой страх

Жити стало страшно дуже, ніби встав у чергу

З тими, хто втратив спокій і чекають, коли все скінчиться

Намагаюся втекти від себе, але страх все одно швидше

Сковує, і я падаю під дзвін ланцюгів

Серце нещадно б'ється, долоні холонуть

Це означає лише одне — я знову в його володіннях

Мій лікар мені прописав транквілізатори,

А це значить, страх піде, але повернеться завтра

І як бути сміливим, чекаючи фатальної зради

Коли твій страх зайде, як додому до себе, і все зробить

Жаль немає очей на спині, від кого чекати небезпеки мені?

Я не параноїк, але бачу тінь на стіні

Давно не вірний собі, хочеться пам'ять стерти

Повернути себе під час тих радісних років

Коли ще дитячий переляк не виріс зовсім і став дорослим.

Тепер нас двоє — я і мій страх

Це мій страх, це мій страх

Одинокий, немов Богом забутий острів,

Але я знаю: перемогти його не пізно

Це мій страх, це мій страх

Це мій страх, це мій страх

Одинокий, немов Богом забутий острів,

Але я знаю: перемогти його не пізно

Це мій страх, це мій страх

Мій страх у снах переростає в монстра

І он став просто неймовірним зростанням

Це історія про те, як хоче вбити він мене

І він убив би, але завжди я прокидаюся вчасно

Не можу зрозуміти я досі речей:

Як зробити, щоб він зник, убити це чудовисько?

Я питав у знаючих людей як бути,

Але вони, злякавшись мабуть, так і не надали допомоги мені

Скажи, ти хто взагалі?

Ти до мене прийшов навіщо?

Очі його горять, як пара вогняних обручів

Я чекаю відповідь, але він мовчить, палає лише багаття вночі,

А його зла паща перегризає чиїсь кісточки

Тепер котрий день боюся приходу сутінків

Мені не хочеться померти, я чую його біля дверей

Він вартує, чекає коли засну, пускає слини...

Тому, який день уже не сплю я

Це мій страх, це мій страх

Одинокий, немов Богом забутий острів,

Але я знаю: перемогти його не пізно

Це мій страх, це мій страх

Це мій страх, це мій страх

Одинокий, немов Богом забутий острів,

Але я знаю: перемогти його не пізно

Це мій страх, це мій страх