Без тебя - Граф

Я решил с тобой покончить раз и навсегда

Стереть из памяти, не оставив и следа

Выкинуть все, что может о тебе напоминать:

Браслеты, одежду, духи компьютер, телефон, кровать

Я сделал ремонт, сменил работу, сменил номер

Я сменил жизнь!

И осознал, в чем был виновен

Чуть-чуть приотпустило, но пациент еще болеет

И пусть немного, но греет этот свет огней

Мой быт стал скучен, теперь не пишет куча сучек

Боюсь лишь одного: однажды это все наскучит

Я вызову такси, поеду на Бродников, 8

Ведь ты давно не думаешь о том, где меня носит

Напьюсь до пульса потери, на утро стекла

Пусть запотеют, открою глаза, и снова пусто

В постели, твоя татуха на теле… Знаешь

Тогда мы тупо друг на друга подсели, так бывает

Город устал, в амбразурах окон

Гаснут огни, догорев до тла

Сотни людей, а мне одиноко

Еще один день прошел без тебя

Город устал, в амбразурах окон

Гаснут огни, догорев до тла

Сотни людей, а мне одиноко

Еще один день прошел без тебя

Ты была права: рэп во мне тебя пережил

Не сказать, что я рад, но не я так решил

Когда твой мир уничтожают на твоих глазах

Все, что остается, — это страх на белых листах

Ты приходишь во снах, когда я беззащитен

Либо любишь, либо настолько я тебя обидел

Хватит этого!

Хватит майских поздравлений!

Не знаю, где ты сейчас, главное — я на сцене

Я протоптал их не мало, от клубных до больших

Разные роли играл, но никогда не был фальшив

Знаешь, и ты сними маску, и будь со мной честна:

Мы оба хотим встречи, хотя б на полчаса

Твой силуэт преследует меня с утра до ночи

Я был бы рад даже письму, в нем узнав твой почерк,

Но я борюсь с собой — ты же сказала, что я сильный

И я действительно привык быть не твоим мужчиной

Город устал, в амбразурах окон

Гаснут огни, догорев до тла

Сотни людей, а мне одиноко

Еще один день прошел без тебя

Город устал, в амбразурах окон

Гаснут огни, догорев до тла

Сотни людей, а мне одиноко

Еще один день прошел без тебя

Я вирішив з тобою покінчити раз і назавжди

Стерти з пам'яті, не залишивши і сліду

Викинути все, що може про тебе нагадувати:

Браслети, одяг, парфуми комп'ютер, телефон, ліжко

Я зробив ремонт, змінив роботу, змінив номер

Я змінив життя!

І усвідомив, у чому був винний

Трохи відпустило, але пацієнт ще хворіє

І нехай трохи, але гріє це світло вогнів

Мій побут став нудним, тепер не пише купа сучок

Боюся лише одного: одного разу це все набридне

Я викличу таксі, поїду на Бродніков, 8

Адже ти давно не думаєш про те, де мене носить

Нап'юся до пульсу втрати,на ранок скла

Нехай запітніють, розплющу очі, і знову порожньо

У постелі, твоя татуха на тілі… Знаєш

Тоді ми тупо друг на друга підсіли, так буває

Місто втомилося, в амбразурах вікон

Гаснуть вогні, догорів до тла

Сотні людей, а мені самотньо

Ще один день пройшов без тебе

Місто втомилося, в амбразурах вікон

Гаснуть вогні, догорів до тла

Сотні людей, а мені самотньо

Ще один день пройшов без тебе

Ти була права: реп у мені тебе пережив

Не сказати, що я радий, але не я так вирішив

Коли твій світ знищують на твоїх очах

Все, що залишається,— це страх на білих листах

Ти приходиш у снах, коли я беззахисний

Або любиш, або настільки я тебе образив

Досить цього!

Вистачить травневих привітань!

Не знаю, де ти зараз, головне — я на сцені

Я протоптав їх не мало, від клубних до великих

Різні ролі грав, але ніколи не був фальшивим

Знаєш, і ти зніми маску, і будь зі мною чесна:

Ми обидва хочемо зустрічі, хоча б на півгодини

Твій силует переслідує мене з ранку до ночі

Я був би радий навіть листа, в ньому дізнавшись твій почерк,

Але я борюся з собою — ти ж сказала, що я сильний

І я дійсно звик бути не твоїм чоловіком

Місто втомилося, в амбразурах вікон

Гаснуть вогні, догорів до тла

Сотні людей, а мені самотньо

Ще один день пройшов без тебе

Місто втомилося, в амбразурах вікон

Гаснуть вогні, догорів до тла

Сотні людей, а мені самотньо

Ще один день пройшов без тебе