Saxonia (743-807) - Grabak

Des franken axt im heilig holz von Irminsul

An seiner statt das kreuz zu errichten

Krachend fällt der eichenhain

Geschändet sind kind, weib un erbe

Achzend das land unter fränkischem joch

Zertrampet durch des feindes pferde

Blutig, jedoch sinnlos die bekehrung durch das schwert

Denn der sturm der rache trägt nur einen namen

Vereinigt sind die stämme unter Wikukinds banner

Kirchen und klöster lodern unter heidnischem gestirn

Der morgenstern zerschlägt ihr christliches gedankengut

Berstend gibt die der harnisch seinen inhalt preis

Angstvoll das auge, zum himmel es starrt

Als das schwert die kehle durchtrennt

Doch aus dem geöffneten himmel

Fällt nurmehr regen

Der christen gestank aus der erde waschend

Nie mehr sollen die schatten der verangenheit

Die sonne trüben

Nie mehr sollte des franken hand

Sächsisches gut entweihen

Die hänge des süntels getränkt von blut

Denn auch tief sind die wunden des sächsischen heers

Doch viel tiefer ins herz schneidet sich verrat

Verübt aus den eigenen reihen

5000 verloren so ihren kopf, gebunden und wehrlos

Auf den feldern bei verden

10.000 verloren so ihr land, gegeben in des feindes hand

Doch lauscht man in den zweigen im Eichenhain

So hört man den ruf unsrer ahnen

Den ruf nach blutiger rache für Saxonia

Сокира Франка у священному лісі Ірмінсула

Щоб замість нього поставити хрест

З тріском падає дубовий гай

Дитина осквернена, жінка – спадкоємець

Стогне земля під франконським ярмом

розтоптаний ворожими кіньми

Криваве, але безглузде навернення мечем

Бо буря помсти має лише одну назву

Об’єднані племена під прапором Вікукінда

Під язичницькими зірками палають церкви й монастирі

Ранкова зірка розбиває ваші християнські ідеї

Розриваючись, броня відкриває свій вміст

Тривожне око, воно дивиться на небо

Коли меч перерізає горло

Але з відкритого неба

Падає тільки дощ

Християнський сморід змивається з землі

Більше не повинно бути тіней минулого

тьмяне сонце

Рука франків ніколи більше не повинна

Осквернить саксонське добро

Схили сонця залиті кров’ю

Бо рани саксонської армії також глибокі

Але зрада набагато глибше врізається в серце

Здійснюється з власних лав

5000 так втратили свої голови, зв’язані та беззахисні

На полях біля Вердена

10 000 таким чином втратили свою землю, віддану в руки ворога

Але слухає в гіллі в діброві

Так чується поклик наших предків

Заклик до кривавої помсти за Саксонію