Furia II - Weltenbrand - Grabak

Als der Ascheregen letztmalig sich ergoss…

Der Engel Posaunen zum Klageton verstummt

Das Licht schwarzer Sonnen

Bote der kommenden Eklipse

Der letzte der vier Reiter zur Ruhe sich gesetzt

Der Knochenthron ruht einsam und verwaist

Mütter, die ihre Kinder dem Flammentod geweiht

Ein Vater, der sin eigen Fleisch auf dm Blutaltar verspeist

Propheten, die sich selbst die Augen nahmen

Um im Nichts zu sehen

Und ein Wunder des falschen Heilands

Lässt Blinde wieder gehen

Gottes Wort, einst wurde es Fleisch

Und Metatron, der Huren Schlund zur Ehr gereicht

Der dieses Wort geifernd gesendet und empfing

Die Aura gefallener Engel … erlosch‘ner Sterne Lichte gleicht

Bigotterie und Blasphemie

Apathie und Agonie

Karge Welten, verödet ist der Menschheit Geist

Verschaltet längst in Reih und Glied

Kulturen vom Antlitz der Welt gewischt

Fortschritt ist nur noch Ruine am Grunde eines toten Meeres

Einzig der Stillstand strebt zur Vollkommenheit

Ewiges Leben wie ein Martyrium erscheint

Jedoch es weht ein Hoffnungshauch…

Ein Feuer der Erneuerung im Dunkel lauernd

Dick ist die Schicht von Staub der Zeit auf versengten Schwingen

Der Demiurg ist tot — Lang lebe der Demiurg

Erhebe dich, dem Phönix gleich

Entzünde das Rad der Zeit erneut

Furia — Weltenbrand

Коли востаннє линув дощ з попелу...

Сурми ангела під голос плачу мовчать

Світло чорних сонць

Провісник прийдешнього затемнення

Останній із чотирьох вершників пішов у відставку

Трон кісток спочиває самотнім і сиротою

Матері, які прирекли своїх дітей на вогонь

Батько, який їсть своє власне тіло на вівтарі крові

Пророки, які забрали собі очі

Бачити ні в чому

І чудо фальшивого рятівника

Знову відпустіть сліпих

Слово Боже, коли воно стало тілом

І Метатрон, горло блудниці віддано на честь

Хто надіслав і отримав це слово слинки

Аура занепалих ангелів... мертвих зірок схожа на світло

фанатизм і богохульство

апатія і агонія

Безплідні світи, безлюдні — це дух людства

Давно підключений у рядовому порядку

культури, стерті з лиця світу

Прогрес – це лише руїни на дні мертвого моря

Тільки зупинка прагне до досконалості

Вічне життя постає як мученицька смерть

Проте є подих надії...

У темряві ховається вогонь оновлення

Товстий шар пилу часу на обпалених крилах

Деміург мертвий — Хай живе Деміург

Встань, як фенікс

Знову запалити колесо часу

Фурія — Всесвітній вогонь