Mi Confesión - Gotan Project, Koxmoz

Proyecto Gotan…

Desde el Koxmoz para el mundo…

Buenos Aires Argentina…

Si, soy yo y la voz de mi pensamiento…

Mis pensamientos…

Pensamientos del corazón…

¿Cómo es la clave, cuál el secreto para estar en paz por completo?

Dos pies en la tierra y un relato desde hace rato me tienen sujeto

El mundo es mi suelo, el cielo mi techo, Buenos Aires donde cosecho mis anhelos

y mis pasiones

Pero solo hay vacío y no estoy satisfecho

Si hablo de amor sé que la extraño, de mis actos en vida soy dueño

Pero me calla el dolor por el daño, es como un sueño dentro de otro sueño

Apuesto a pleno pero de callado, cada uno en la suya, yo ando rayado

Sigo esperando sentado que esta vez el destino no me deje plantado

No, Que no me deje plantado

No nena… escuchame bien… no es chamuyo… es amor

Me la batió un gomía che, la culpa no fue mía

De amor yo no sé nada, lo mío es la astronomía

Vos sabias bien que yo era un mamarracho, vos lo sabias bien… soy un borracho

Así que ya no me reclames

No me esperes flaca ya no me llames

Todos lo saben prefiero ser MC

Hasta el farolito de la calle en que nací

Tengo una balada para un loco, que la compuse yo, para mi, porque estoy loco

Y eso me provocó que en vos pensase

Y así un poema nace

Los más hábiles dejamos pasar los abriles, inmóviles para no quedar como giles

Y así ya no me enamoro de nuevo… así ya no me enamoro de vos de nuevo

Pensamientos del corazón

Son mi confesión (¿Qué?)… Tampoco mi inspiración

Pensamientos del corazón

Son mi confesión (que se yo, pero sé que no es chamuyo)… tampoco mi

inspiración

Y es así, todos tropezamos con la misma piedra

No es chamuyo… es amor

Проект Готем...

Від Коксмозу до світу...

Буенос-Айрес, Аргентина…

Так, це я і голос моїх думок...

Мої думки…

Думки серця...

У чому ключ, у чому секрет бути повністю спокійним?

Дві ноги на землі і історія довгий час тримали мене

Світ — це мій ґрунт, небо — мій дах, Буенос-Айрес, де я збираю свої бажання

і мої пристрасті

Але там лише порожнеча, і я не задоволений

Якщо я говорю про кохання, я знаю, що сумую за нею, я володію своїми вчинками в житті

Але біль від псування мене мовчить, це як сон в іншому сні

Б’юся повністю, але тихо, кожен по-своєму, я подряпаний

Я сиджу і чекаю, щоб цього разу доля не залишила мене стояти

Ні, не підводи мене

Ні, дитинко... слухай мене добре... це не чамуйо... це любов

Мене побили гумкою, я не винен

Я нічого не знаю про кохання, моя справа астрономія

Ти добре знав, що я п’яний, ти добре знав… Я п’яний

Тож не претендуйте на мене більше

Не чекай мене, худий, не дзвони мені більше

Усі знають, що я б хотів бути МС

Навіть вуличний ліхтар, де я народився

У мене є балада для божевільного, яку я написав для себе, бо я божевільний

І це змусило мене думати про тебе

І так народжується вірш

Найвправніші пускають роки, нерухомі, щоб не залишитися гайлами

І щоб я знову не закохався... щоб я знову не закохався в тебе

думки серця

Вони моя сповідь (що?)... Ані моє натхнення

думки серця

Вони моє визнання (я не знаю, але знаю, що це не чамуйо)... також не моє

натхнення

І це так, ми всі спотикаємося об один і той же камінь

Це не чамуйо... це любов