Парк Мечты Навязчивого Состояния - GONE.Fludd

Какой чудесный в небо вырос гриб

Землю усеяло птицами вмиг

Нет никого, куда ни погляди

Я не хочу веселиться один

В чёрные дыры ключи

Заблудшая душа, дитя Луны

В поисках тишины

Сенсоры напряжены

Брожу меж убитых и типа «живых»

Гриф над кучей мертвых мнений

Все без изменений

Паттерн неких измерений

Инфицированный разум

Зафиксируй положенье, за плечами тени

Замечали те ли пепел с неба?

В свете бархатной Луны я соревнуюсь в беге с ветром

Клянусь, они слепы, новокаин в веко

Тени идут следом, и я слышу смех их

В комнате полной зеркал

Нет никого, где бы я ни искал

Куда ни глянь, вижу только себя

Нет ни окон, ни дверей, ни ковра

Куда смог бы срыгнуть свои мысли отврата

В голове вата, я хочу обратно,

Но чувствую, что не обрадует правда

Тяжесть утрат, мне поможет отрава

Я кричу лучами кислоты, лучами скорости

Чая и кофе, отчаянной молодости

Сигарет и наклонностей

Хочу бежать, но парю в невесомости

Что мне предложит ваш ёбаный мир?

Кроме похвал, кроме рукопожатий, планов на будущее

С меня хватит,

Но голоса сзади мне шепчут: «Друг, кричи о помощи»

Звёзды покажут путь

Луна укажет суть

Тем, кто отважится

Да, мне так кажется

Кратеры ночи в глазницах у каждого

Курю дерьмо, вижу ничего важного

Вижу себя

Где же друзья?

Пальцами рву веки вспомнить, кто я

Птица над небом паря замерла

Собрался с духом, разбил зеркала

Який чудовий у небо виріс гриб

Землю засіяло птахами вмить

Немає нікого, куди не подивись

Я не хочу веселитися один

В чорні діри ключі

Заблукла душа, дитя Місяця

У пошуках тиші

Сенсори напружені

Броджу між убитими і типу «живих»

Гриф над купою мертвих думок

Все без змін

Паттерн деяких вимірів

Інфікований розум

Зафіксуй становище, за плечима тіні

Помічали ті ли попел з неба?

У світлі оксамитового Місяця я змагаюся в бігу з вітром

Клянуся, вони сліпі, новокаїн у століття

Тіні йдуть слідом, і я чую сміх їхній

У кімнаті повної дзеркал

Немає нікого, де би я не шукав

Куди не глянь, бачу тільки себе

Немає ні вікон, ні дверей, ні килима

Куди зміг би зригнути свої думки відвернення

У голові вата, я хочу назад,

Але відчуваю, що не обрадує правда

Тяжкість втрат, мені допоможе отрута

Я кричу променями кислоти, променями швидкості

Чаю та кави, відчайдушної молодості

Сигарет і схильностей

Хочу бігти, але парю в невагомості

Що мені запропонує ваш ебаний світ?

Окрім похвал, крім рукостискань, планів на майбутнє

З мене досить,

Але голоси ззаду мені шепочуть: «Друг, кричи про допомогу»

Зірки покажуть шлях

Місяць вкаже суть

Тим, хто наважиться

Так, мені так здається

Кратери ночі в очницях у кожного

Курю лайно, бачу нічого важливого

Бачу себе

Де друзі?

Пальцями рву повіки згадати, хто я

Птах над небом паря завмерла

Зібрався з духом, розбив дзеркала