Очень одинокая гармонь - Голос Омерики

Ночь окутала мраком поселок,

Гепатитная вышла луна,

Стихли лай, и мычание тёлок, —

До утра будет здесь тишина.

Все по хатам сидят до рассвета —

И доярки, и дети, и хронь.

Все боятся, ведь знают, что где-то

Одинокая бродит гармонь.

А гармонь вечно пьяная бродит,

Жутким воем пугает людей.

До истерик, инфарктов доводит,

Не щадит стариков и детей.

А гармонь всех кусает за жопы,

Вырывает клыками кишки,

По лесным бродит чащам и тропам,

И рыдает, и плачет с тоски.

Вот ведь жизнь у гармошки у этой

И другая когда-то была:

Гармонист Александр Столетов

С ней такие колбасил дела —

В сельских клубах они выступали,

Веселя гармониста подруг.

Ну, а после гармошку списали,

Наплевав на обилье заслуг.

Оскорбленная этой идеей

Стала лютой гармошка и злой.

Прокусила Столетову шею,

Стали люди гармошке едой.

И с тех пор, стоит только деревню

Темной ночью луне озарить-

Все селяне торопятся нервно

В свои хаты — ведь хочется жить

Тишина, лишь стрекочут цикады,

И луны над землею овал.

Все попрятались, зная, что рядом

Ищет жертву гармонь-каннибал!

Ніч огорнула мороком селище,

Гепатитний вийшов місяць,

Стихли гавкіт, і микання телиць, —

До ранку буде тут тиша.

Всі по хатах сидять до світанку

І доярки, і діти, і хронь.

Усі бояться, бо знають, що десь

Самотня бродить гармонія.

А гармон вічно п'яна бродить,

Жахливим винням лякає людей.

До істерик, інфарктів доводить,

Не шкодує старих і дітей.

А гармон всіх кусає за жопи,

Вириває іклами кишки,

Лісовим бродить хащами і стежками,

І ридає, і плаче з суми.

Адже ось життя у гармошки у цієї

І інша колись була:

Гармоніст Олександр Столетов

Із нею такі ковбасив справи—

У сільських клубах вони виступали,

Веселі гармоніста подруг.

Ну, а після гармошку списали,

Наплювавши на безліч заслуг.

Ображена цією ідеєю

Стала лютою гармошка і злою.

Прокусила Столетову шию,

Стали люди гармошці їжею.

І з тих пір, стоїть тільки село

Темної ночі місяці осяяти-

Усі селяни поспішають нервово

У свої хати — адже хочеться жити

Тиша, лише цвіротають цикади,

І місяця над землею овал.

Всі поховалися, знаючи, що поряд

Шукає жертву гармонь-канібал!