Song of Innocence - Golden Apes

Once a dream did weave a shade over the place I used to rest…

A bastion of calm I’m free of fears, safe from the feverish holes of life…

So it went pale and dark and cold, despite ethe fires in my veins and through

the burning rain I felt a stab…

I blaze and squall — a shape’s rebelling…

I drown and fall — a pain is claiming…

What is the shape of grace?

What is the hunters face…

Once a thorn pierced in my flesh, cutting the words I used to quote for being

sure that I still breath, for making a heart obeying laws…

So I spat blood and tears and fault, staining the carcass in the fieds and

through the warm ashes I felt a spark…

I blaze and squall — a shape’s rebelling…

I drown and fall — a pain is claiming…

What is the shape of grace?

What is the hunters face…

Farewell, my ghost…

It seems a quest is over, cause a star is dying down…

We have sated the animal of suffering, that brings us back to heaven…

To our innocence…

Одного разу мрія сплела тінь над місцем, де я відпочивав…

Бастіон спокою, я вільний від страхів, захищений від гарячкових ям життя…

Тож воно стало блідим, темним і холодним, незважаючи на вогонь ефіру в моїх венах

пекучий дощ я відчув укол…

Я палаю та шквалю — образ бунтує…

Я тону й падаю — біль заявляє…

Яка форма благодаті?

З чим стикаються мисливці…

Одного разу колючка врізалася в мою плоть, перерізавши слова, які я цитував як

впевнений, що я досі дихаю, бо серце підкоряється законам...

Тож я плював кров’ю, сльозами та провинами, заплямувавши тушу в фельдах і

крізь теплий попіл я відчув іскру…

Я палаю та шквалю — образ бунтує…

Я тону й падаю — біль заявляє…

Яка форма благодаті?

З чим стикаються мисливці…

Прощай, мій привид…

Здається квест закінчився, бо зірка вмирає…

Ми наситили тварину страждання, яка повертає нас на небо…

На нашу невинність…