Вороньё - гнилаялирика, uxknow

В мои черные окна

Постучит своим клювом подбитый ворон

Наверное больно

Оставаться слепым, наблюдая за кладбищем

С крыши над домом

Когда рассеяный ключник

Скажет: «Мы тонем» и станет Хароном

Я вдруг вспомню про всех

Достану грааль и сниму с него пробу

Вполне неплохо

Как сказал мой добрый друг: «Знаешь, трудно быть богом»

Точнее им остаться

Так сложно дать людям свободу,

А не рабство, но я пытался

Казаться тебе лучше

Пускай тебя и не слушал

Так почему, плывя по Стиксу в объятьях парома

Я чувствую себя как дома?

Я больше не хочу быть богом для селян

Не хочу, чтобы ты трогала меня

Пеплом озадаченная змея

Кусает мою шею, позволяя сиять

Я больше не хочу быть богом для селян

Не хочу, чтобы ты трогала меня

Пеплом озадаченная змея

Кусает мою шею, позволяя сиять

Горю, чтобы осветить другим дорогу

Между моих ребер тлеет целый город

Карфаген пылает так, что видно Богу

Я не собираюсь здесь спасать кого-то

На вершине мне видно так много

Моя милая, смотри, но не трогай

Ведь люди разбудили дракона

Теперь уснут в объятьях до гроба

О мой Гулливер, нас раздавят прямо здесь

Маленькие люди хотят зрелища и хлеб

Что там в рукаве?

Я не отвечу грубо ведь

Покажи мне свои планы на мой день

В новой пустоте, снова груз на мне

Маленькие люди хотят зрелища и хлеб

И надо мной танцует воронье, дорогая

Я не против, сожри меня живьем

Я больше не хочу быть богом для селян

Не хочу, чтобы ты трогала меня

Пеплом озадаченная змея

Кусает мою шею, позволяя сиять

Я больше не хочу быть богом для селян

Не хочу, чтобы ты трогала меня

Пеплом озадаченная змея

Кусает мою шею, позволяя сиять

Я больше не хочу быть богом для селян

Не хочу, чтобы ты трогала меня

Пеплом озадаченная змея

Кусает мою шею, позволяя сиять

Я больше не хочу быть богом для селян

Не хочу, чтобы ты трогала меня

Пеплом озадаченная змея

Кусает мою шею, позволяя сиять

В мої чорні вікна

Постукає своїм дзьобом підбитий ворон

Напевно боляче

Залишатися сліпим, спостерігаючи за цвинтарем

З даху над будинком

Коли розсіяний ключник

Скаже: «Ми тонемо» і стане Хароном

Я раптом згадаю про всіх

Дістану грааль і зніму з нього пробу

Цілком непогано

Як сказав мій добрий друг: "Знаєш, важко бути богом"

Точніше їм лишитися

Так складно дати людям свободу,

А не рабство, але я намагався

Здаватись тобі краще

Нехай тебе і не слухав.

Так чому, пливучи по Стіксу в обіймах порома

Я почуваюся як удома?

Я більше не хочу бути богом для селян

Не хочу, щоб ти чіпала мене

Попелом спантеличена змія

Кусає мою шию, дозволяючи сяяти

Я більше не хочу бути богом для селян

Не хочу, щоб ти чіпала мене

Попелом спантеличена змія

Кусає мою шию, дозволяючи сяяти

Горю, щоб висвітлити іншим дорогу

Між моїх ребер тліє ціле місто

Карфаген палає так, що видно Богу

Я не збираюся тут рятувати когось

На вершині мені видно так багато

Моя мила, дивись, але не чіпай

Адже люди розбудили дракона

Тепер заснуть в обіймах до труни

Про мій Гулівер, нас роздавлять прямо тут

Маленькі люди хочуть видовища і хліб

Що там у рукаві?

Я не відповім грубо ж

Покажи мені свої плани на мій день

У новій порожнечі, знову вантаж на мені

Маленькі люди хочуть видовища і хліб

І наді мною танцює вороння, люба

Я не проти, зжери мене живцем

Я більше не хочу бути богом для селян

Не хочу, щоб ти чіпала мене

Попелом спантеличена змія

Кусає мою шию, дозволяючи сяяти

Я більше не хочу бути богом для селян

Не хочу, щоб ти чіпала мене

Попелом спантеличена змія

Кусає мою шию, дозволяючи сяяти

Я більше не хочу бути богом для селян

Не хочу, щоб ти чіпала мене

Попелом спантеличена змія

Кусає мою шию, дозволяючи сяяти

Я більше не хочу бути богом для селян

Не хочу, щоб ти чіпала мене

Попелом спантеличена змія

Кусає мою шию, дозволяючи сяяти