Взмах - Глюк'oZa

Наш разговор всё не шёл,

Ну что ты в этом нашёл?

Ведь мы такие же чужие,

Мы чужие, мы чужие, мы чужие.

Я гашу свет и прощай,

Ты как последний трамвай,

Без колебаний и сомнений, и сомнений,

И сомнений ты ушёл,

И вот так, вот так, вот так…

Я улечу ещё выше,

Взгляни наверх и услышишь,

Это хлопки моих крыльев.

Я лечу!

Сорвусь с небес на мгновенье,

И все твои откровения

Я разорву, не поверив.

Не хочу!

Не хочу!

А жизнь идёт мимо нас,

И мы всё пишем рассказ,

Где мы такие же чужие,

Мы чужие, мы чужие, мы чужие.

Я не прошу ничего,

Зачем мне дружба его?

Без колебаний и сомнений, и сомнений,

И сомнений ты ушёл.

Я улечу ещё выше,

Взгляни наверх и услышишь,

Это хлопки моих крыльев.

Я лечу!

Сорвусь с небес на мгновенье,

И все твои откровения

Я разорву, не поверив.

Не хочу!

Не хочу!

Я улечу ещё выше,

Взгляни наверх и услышишь,

Это хлопки моих крыльев.

Я лечу!

Сорвусь с небес на мгновенье,

И все твои откровения

Я разорву, не поверив.

Не хочу!

Не хочу!

Наша розмова все не йшла,

Ну що ти в цьому знайшов?

Адже ми такі ж чужі,

Ми чужі, ми чужі, ми чужі.

Я гашу світло і прощай,

Ти, як останній трамвай,

Без вагань і сумнівів, і сумнівів,

І сумнівів ти пішов,

І ось так, ось так, ось так…

Я влечу ще вище,

Поглянь наверх і почуєш,

Це хлопки моїх крил.

Я лечу!

Зірвусь з небес на мить,

І все твої одкровення

Я розірву, не повіривши.

Не хочу!

Не хочу!

А життя йде повз нас,

І ми все пишемо оповідання,

Де ми такі ж чужі,

Ми чужі, ми чужі, ми чужі.

Я не прошу нічого,

Навіщо мені його дружба?

Без вагань і сумнівів, і сумнівів,

І сумнівів ти пішов.

Я влечу ще вище,

Поглянь наверх і почуєш,

Це хлопки моїх крил.

Я лечу!

Зірвусь з небес на мить,

І все твої одкровення

Я розірву, не повіривши.

Не хочу!

Не хочу!

Я влечу ще вище,

Поглянь наверх і почуєш,

Це хлопки моїх крил.

Я лечу!

Зірвусь з небес на мить,

І все твої одкровення

Я розірву, не повіривши.

Не хочу!

Не хочу!