Atik Laham - Gloc 9, Wency Cornejo

Kung maibabalik ko lang ang takbo ng panahon

Kung ang matatanaw ko ay ang hinahanap sa paglingon

Kung maibabalik ko lang ang takbo ng panahon

Sasabihin ko na minamahal kita

Nahukay ang pantay na lupa

Nagalisan ang mga tao

Tumigil ang iyakan na di kailangan ng kabaong

At mga ilaw na may sindi kahit tanghaling tapat

Talulot ng mga bulaklak sa sahig kalat kalat

Sinoli sa funeraria ang hiniram na bentilador

Sinabing di na namin kailangan ng embalsamador

Tumigil ang pagdurugo naghilom ang mga sugat

Ang mga nayuping bakal ay dahan dahang naunat

Walang naulat na nasawi o kahit nasaktan

Lumabas sa ospital na saki’y pinagdalhan

At sa loob ng sasakyan sa kalsada’y walang sagabal

Ang dating mabilis na takbo ng kotse’y bumagal

Alam ko ako’y galit bakit ngayon ay huminahon

Pilit kong tinatandaan anong nangyari kahapon

Dumating ako sa amin walang tao sa labas

Nang biglang ang nakasarang pintuan ay bumukas

Kung maibabalik ko lang ang takbo ng panahon

Kung ang matatanaw ko ay ang hinahanap sa paglingon

Kung maibabalik ko lang ang takbo ng panahon

Sasabihin ko na minamahal kita

Pumasok sa loob ng bahay ngunit bakit ang tahimik

Iba ang pakiramdam parang ako’y nananaginip

Nang aking nakita kinilabutan ako’y napapikit

Umiikot ang segundo sa relo ng pabalik

Lumapit ang aking anak kumapit’sa aking kamay

At sinabi sakin buti bumalik ka itay

Kawawa naman si inay nasa kwarto walang kasama

Lumakad at pinuntahan ko ang aking asawa

Nakalupagi sa sahig matay namumugto

Hindi ko malilimutan ang mga sumunod na yugto

Mga nagkabasag basag na salamin ay nabuo

At umaagos na luha sa kanyang matay natuyo

Bakit hindi kumikibo di naman nagbibiro

Ako’y kanyang minasdan tingi’y hindi lumiliko

Bigla kong naalala ang sigawan at ang tulakan

Parang balong puno ng tubig lahat ay natandaan

Kung maibabalik ko lang ang takbo ng panahon

Kung ang matatanaw ko ay ang hinahanap sa paglingon

Kung maibabalik ko lang ang takbo ng panahon

Sasabihin ko na minamahal kita

Alas kwatro ng madaling araw ay umuwing lasing

Dinadaan daanan lang kita’t hindi pinapansin

Hindi mo na kayang tiisin parang mata na may puwing

Nang ako’y iyong tanungin aking paningin ay nag dilim

Parang malapot na dura ang lumabas na salita

Aking sagot sa iyong tanong ay kumikirot na pasa

Ako’y lumabas tumakas maangas ang pagmumukha

Na parang ahas matalas ang malas kapag tumuka

Halos wala nakong buhay nang ako’y datnan sa ospital

Gusto lo lang malaman mo kung pwede lang mangumpisal

Paano magumpisa aminin bawat isa

Pagtalikod sa pangako natin sa isa’t isa

Sating pag sasama ika’y aking isinantabi

Ngunit’sa kabila ng lahat ika’y nasaking tabi

Mahirap o madali, umaga man o gabi

Ang ako’y napagsilbihan hindi ka nagmamadali

Alam kong lahat ng nagawa ko sa iyo’y kabaliktaran

Ng tunay kong naramdaman para sa iyo nasayang lang

Nais ko mang malaman mo ngunit lahat ay huli na

Bago masabi ako’y nalagutan ng hininga

Kung maibabalik ko lang ang takbo ng panahon

Kung ang matatanaw ko ay ang hinahanap sa paglingon

Kung maibabalik ko lang ang takbo ng panahon

Sasabihin ko na minamahal kita

Sasabihin ko na minamahal kita

Якби я міг повернути годинник назад

Якщо те, що я бачу, це те, що я шукаю заднім числом

Якби я міг повернути годинник назад

Я скажу, що люблю тебе

Розкопаний рівний грунт

Народ засмутився

Крик припинився, що труна не потрібна

І вогники з іскорками навіть опівдні

Пелюстка квітів на підлозі розкидана

Позиченого віяла повернули до похоронного бюро

Казали, що нам більше не потрібен бальзаматор

Кровотеча зупинила, рани загоїлися

Подрібнене залізо повільно розтягували

Повідомляється, що ніхто не загинув і навіть не постраждав

Вийдіть із лікарні, куди мене доставили

А всередині автомобіля на дорозі ніяких перешкод

Швидкість автомобіля сповільнилася

Я знаю, що я злий, тож заспокойся

Я намагаюся згадати, що було вчора

Я до нас нікого не прийшов

Раптом відчинилися зачинені двері

Якби я міг повернути годинник назад

Якщо те, що я бачу, це те, що я шукаю заднім числом

Якби я міг повернути годинник назад

Я скажу, що люблю тебе

Увійдіть до хати, але чому тиша

Це інше відчуття, ніби я мрію

Коли я це побачив, я злякався і заплющив очі

Другий обертається на годиннику назад

Мій син підійшов і схопився за мою руку

І він сказав мені, що тобі краще повернутися, тату

На жаль, мама була в кімнаті одна

Я підійшов і пішов до дружини

Лежить на підлозі мертвий набряк

Я ніколи не забуду етапи, які були далі

Утворилося розбите скло

І сльози, що текли на його мертвих, висохли

Чому б не рухатися і не жартувати

Він подивився на мене і не обернувся

Я раптом згадав крики й штовхання

Як криниця, повна води, кожного згадують

Якби я міг повернути годинник назад

Якщо те, що я бачу, це те, що я шукаю заднім числом

Якби я міг повернути годинник назад

Я скажу, що люблю тебе

О четвертій ранку він прийшов додому п’яний

Я просто проходжу повз і ігнорую тебе

Вже не можна стояти, як око з затяжкою

Коли ти мене запитав, у мене потемніло зір

Слово вийшло, як густа мокрота

Моя відповідь на ваше запитання — це хворобливі синці

Я вийшов і втік з гордим обличчям

Як змія, нещастя гостре, коли жалить

Я був ледве живий, коли прийшов до лікарні

Я просто хочу, щоб ти знав, чи можеш ти просто зізнатися

Як почати зізнаватися один одному

Порушуючи нашу обіцянку один одному

Коли ми підемо з тобою, я відставлю тебе осторонь

Але, незважаючи ні на що, ти на моєму боці

Важко чи легко, вранці чи ввечері

Те, що мені подали, ви не поспішаєте

Я знаю, що все, що я зробив тобі, навпаки

Те, що я справді відчував до тебе, було витрачено даремно

Я хочу, щоб ви знали, але вже пізно

Перш ніж я встиг це сказати, я задихався

Якби я міг повернути годинник назад

Якщо те, що я бачу, це те, що я шукаю заднім числом

Якби я міг повернути годинник назад

Я скажу, що люблю тебе

Я скажу, що люблю тебе