Flieht aus der Mitte Babylons - GLASHAUS

Dann hörte ich eine stimme vom himmel her rufen

Verlass die stadt, mein volk

Damit du nicht mitschuldig wirst

An ihren sünden und von ihren plagen mit getroffen wirst

Denn ihre sünden haben sich bis zum himmel aufgetürmt

Und gott hat ihre schandtaten nicht vergessen

Zahlt ihr mit gleicher münze heim

Gebt ihr doppelt zurück was sie getan hat

Doppelt so stark

Im gleichen mass, wie sie in prunk und luxus lebte

Lasst sie qual und trauer erfahren

Flieht aus der mitte babylons

Und sorgt ein jeder für das entrinnen seiner seele

Lasst nicht zu, dass ihr leblos werdet durch ihre vergehung

Denn es ist die zeit der rache

Die dem herren gehört

Was babylons verübt hat, zahlt er ihr heim

Sie dachten bei sich

Ich throne als könig

Ich bin keine witwe und werde keine trauer kennen

Deshalb wird an einem einzigen tag die klagen über sie kommen

Die für sie bestimmt sind

Tod, trauer und hunger

Und sie wird im feuer verbrennen

Denn stark ist der herr

Der gott

Der sie gerettet hat

Die könige der erde

Die mit ihr gehurt und in luxus gelebt haben

Werden über sie weinen und klagen

Wenn sie den rauch der brennenden stadt sehen

Sie bleiben in der ferne stehen

Aus angst vor ihrer qual und sagen

Wehe, wehe, du große stadt babylon

Du mächtige stadt!

In einer stunde ist das gericht über dich gekommen

Das licht der lampe scheint nicht mehr in dir

Die stimme von braut und bräutigam hört man nicht mehr in dir

Deine kaufleute waren die grossen dieser erde

Deine zauberei verführte alle völker

Aber in ihr wurde das blut von propheten

Und heiligen und von allen denen

Die auf der erde hingeschlachtet worden sind, gefunden

Тоді я почув голос, що кличе з неба

Залиште місто, люди мої

Щоб ти не став співучасником

Ви будете вражені їхніми гріхами та їхніми карами

Бо їхні гріхи нагромадилися до неба

І Бог не забув їхніх образів

Відплатіть їй цією ж монетою

Дайте їй подвійне те, що вона зробила

Вдвічі сильніше

У тій же мірі, в якій вона жила в пишності й розкоші

Нехай вони переживають агонію і смуток

Втікайте з середини Вавилону

І кожен дбає про втечу своєї душі

Не дозволяйте їхнім провинам зробити вас неживими

Бо настав час помсти

що належить пану

Те, що зробив Вавилон, він відплатив їй

Вони подумали про себе

Я ставлю на престол як короля

Я не вдова і не знатиму жалоби

Тому протягом одного дня до вас прийдуть скарги

призначений для них

смерть, жалоба і голод

І вона згорить у вогні

Бо сильний Господь

Бог

хто її врятував

Царі землі

Хто блудів з нею і жив у розкоші

Буде плакати і журитися над ними

Коли бачиш дим палаючого міста

Вони залишаються на відстані

Від страху твоїх мук і скажи

На жаль, на жаль, велике місто Вавилон

Ти могутнє місто!

За одну годину прийде на вас суд

Світло лампи більше не світить у тобі

Ви більше не чуєте голосу нареченого і нареченої всередині себе

Ваші купці були великими на цій землі

Твоя магія спокусила всі народи

Але в ній була кров пророків

І освятити і всіх тих

Знайшли тих, кого зарізали на землі