Mattinata (Arr. for Voice & Orchestra) - Giuseppe Di Stefano, Руджеро Леонкавалло

L’aurora di bianco vestita

Gia l’uscio dischiude al gran sol;

Di gia con le rosee sue dita

Carezza de' fiori lo stuol

Commosso da un fremito arcano

Intorno il creato già par;

E tu non ti desti, ed invano

Mi sto quit dolente a cantar

Metti anche tu la veste bianca

E schiudi l’uscio al tuo cantor!

Ove non sei la luce manca

Ove tu sei nasce l’amor

Ove non sei la luce manca

Ove non sei la luce manca

Ove tu sei nasce l’amor

Зоря одягнена в біле

Вже двері відчиняються великому сонцю;

Вже своїми рожевими пальцями

Стуол пестить квіти

Зворушений таємничим хвилюванням

Навколо творіння вже пар;

І ти не прокинувся, і даремно

Мені боляче кидати співати

Одягніть і білий халат

І відкрий двері своєму кантору!

Там, де тебе немає, світла бракує

Там, де ти, народжується любов

Там, де тебе немає, світла бракує

Там, де тебе немає, світла бракує

Там, де ти, народжується любов