Милиция любви - Гипнобаза

На улицах гаснут фонари

Вольфрама нити остывают

Все звёзды спят и город спит

Уже не стоит ждать трамвая

Лав полис, сжимай мою руку до боли

Мы убегаем под вой сирен

На горизонте мы видим свободу

Но я лишь молча

Мы раз-бе-га-ем-ся на-сквозь,

Мы раз-бе-га-ем-ся на-сквозь.

Спит Байконур и Хьюстон спит

Но это не так уж важно,

Кто проиграет, а кто победит

И так и так пейзажно.

Меня захватил инопланетный корабль,

купаюсь в лучах его красоты

перигей, апогей, наклонение в ноль,

а я всё молчу (смотрю и взлетаю).

Лав полис, сжимай мою руку до боли

Мы убегаем под вой сирен

На горизонте я вижу свободу

На небе луна и ты грустишь

Осколки мыслей собирая

На улице снег, но ты горишь

А я лишь молча (смотрю и взлетаю)

На вулицях гаснуть ліхтарі

Вольфраму нитки остигають

Усі зірки сплять і місто спить

Вже не варто чекати на трамвай

Лав поліс, стискай мою руку до болю

Ми тікаємо під виття сирен

На обрії ми бачимо свободу

Але я лише мовчки

Ми роз-бі-га-ємо-ся на-крізь,

Ми роз-бі-га-ємось на-крізь.

Спить Байконур та Х'юстон спить

Але це не так вже й важливо,

Хто програє, а хто переможе

І так і так пейзажно.

Мене захопив інопланетний корабель,

купаюсь у променях його краси

перигей, апогей, нахилення в нуль,

а я все мовчу (дивлюся і злітаю).

Лав поліс, стискай мою руку до болю

Ми тікаємо під виття сирен

На горизонті я бачу свободу

На небі місяць і ти сумуєш

Уламки думок збираючи

На вулиці сніг, але ти гориш

А я лише мовчки (дивлюся і злітаю)