Gli amori finiscono - Gianni Fiorellino

Anche per chi si è innamorato senza capire niente,

anche per chi si è consumato negli occhi e nella mente.

Per chi una vita intera ha dato amore e sentimenti,

per chi ha creduto e si è spento come una candela al vento.

Anche per chi ha scritto «ti amo"sulla pelle e sopra i muri,

per chi ha corso da Roma a Milano con dei fiori nelle mani.

Per chi ha allargato le braccia ed ha fermato il mare,

per chi piangendo ha giurato: finchè morte non ci separi…

Gli amori finiscono

son bugie sopra il mondo,

gli amori ingialliscono

come foglie d’autunno,

tu credi che crescano

che cent’anni durino,

ma cadono e muoiono

e si muore da soli!

Gli amori finiscono

nei regali che comprano,

con le parole romantiche

nelle rose che pungono;

e l’ultima lacrima

ci vuole forza per piangerla,

e l’ultima pagina

tesa come una pietra.

Anche per chi ricomincia da zero

e gli brillano i pensieri,

giorno per giorno lentamente

si tormenta come Dante,

per chi abbraccia forte il tempo

e li crede eterni…

Mai niente durerà per sempre

ogni estate muore in inverno!

Gli amori finiscono

anche quelli più belli,

l’inizio è dolcissimo

dal sapore poetico,

ma son stelle cadenti

son poesie senza rime,

son di pioggia e ti bagnano

e ti piove nel cuore…

Gli amori finiscono

perchè non sono numeri,

son rami, son alberi…

Gli amori sono lettere

con il tempo bruciano

e diventano cenere,

e l’ultima pagina

tesa come una pietra.

Ma cadono e muoiono

e si muore da soli!

Gli amori finiscono

perchè non sono numeri,

son rami, son alberi…

Gli amori sono lettere

con il tempo bruciano

e diventano cenere,

e l’ultima pagina

tesa come una pietra.

Gli amori finiscono

com'è finita tra di noi…

(Grazie a Gin Espò per questo testo)

Навіть для тих, хто закохався, нічого не розуміючи,

навіть для тих, хто виснажив очі та розум.

Для тих, хто віддав любов і почуття все життя,

для тих, хто повірив і згас, як свічка на вітрі.

Навіть для тих, хто написав "Я люблю тебе" на своїй шкірі та на стінах,

для тих, хто біг із Риму до Мілану з квітами в руках.

Для тих, хто розкинув руки і запинив море,

бо ті, хто плаче, присягнули: поки смерть не розлучить нас...

Любов закінчується

брехня над світом,

любить жовтіти

як осіннє листя,

ви вірите, що вони ростуть

що триває сто років,

але вони падають і гинуть

і ти помреш на самоті!

Любов закінчується

в подарунках, які вони купують,

з романтичними словами

в трояндах, що жалять;

і остання сльоза

щоб оплакувати її, потрібна сила,

і остання сторінка

розтягнувся як камінь.

Навіть для тих, хто починає з нуля

і його думки сяють,

день за днем ​​повільно

він мучиться, як Данте,

для тих, хто береже час

і він вірить, що вони вічні...

Ніщо ніколи не буде тривати вічно

кожне літо вмирає взимку!

Любов закінчується

навіть найкрасивіші

початок дуже милий

з поетичним присмаком,

але вони падаючі зірки

це вірші без рими,

вони зроблені з дощу і вони мочать вас

і в твоєму серці йде дощ...

Любов закінчується

тому що вони не числа,

вони гілки, вони дерева...

Кохання - це листи

вони горять з часом

і вони стають попелом,

і остання сторінка

розтягнувся як камінь.

Але вони падають і гинуть

і ти помреш на самоті!

Любов закінчується

тому що вони не числа,

вони гілки, вони дерева...

Кохання - це листи

вони горять з часом

і вони стають попелом,

і остання сторінка

розтягнувся як камінь.

Любов закінчується

як це закінчилось між нами...

(Дякуємо Gin Espò за ці тексти)