X Agosto - Gianmaria Testa

San Lorenzo, Io lo so perché tanto

Di stelle per l’aria tranquilla

Arde e cade, perché sì gran pianto

Nel concavo cielo sfavilla

Ritornava una rondine al tetto:

L’uccisero: cadde tra spini:

Ella aveva nel becco un insetto:

La cena dei suoi rondinini

Ora è là come in croce, che tende

Quel verme a quel cielo lontano;

E il suo nido è nell’ombra, che attende

Che pigola sempre più piano

Ora è là come in croce, che tende

Quel verme a quel cielo lontano;

E il suo nido è nell’ombra, che attende

Che pigola sempre più piano

Anche un uomo tornava al suo nido:

L’uccisero: disse: Perdono;

E restò negli aperti occhi un grido

Portava due bambole in dono…

Ora là, nella casa romita

Lo aspettano, aspettano in vano:

Egli immobile, attonito, addita

Le bambole al cielo lontano

E tu, Cielo, dall’alto dei mondi

Sereni, infinito, immortale

Oh!

d’un pianto di stelle lo inondi

Quest’atomo opaco del Male!

E tu, Cielo, dall’alto dei mondi

Sereni, infinito, immortale

Oh!

d’un pianto di stelle lo inondi

Quest’atomo opaco del Male!

Сан-Лоренцо, я так багато знаю чому

Зірок для спокійного повітря

Воно горить і падає, бо стільки плаче

На увігнутому небі іскриться

На дах повернулася ластівка:

Вони вбили його: він упав між тернини:

У неї була комаха в дзьобі:

Вечеря його ластівок

Тепер воно там, як на хресті, простягається

Той черв’як до того далекого неба;

А його гніздо в тіні, чекає

Це цвірінь усе повільніше

Тепер воно там, як на хресті, простягається

Той черв’як до того далекого неба;

А його гніздо в тіні, чекає

Це цвірінь усе повільніше

Навіть людина повернулася до свого гнізда:

Вони вбили його: він сказав: Прощення;

І в відкритих очах залишився крик

Він ніс у подарунок дві ляльки...

Зараз там, у будиночку відлюдника

На нього чекають, марно чекають:

Він нерухомо, здивований, вказує

Ляльки до далекого неба

А ти, Небо, з вершини світів

Мирний, нескінченний, безсмертний

Ой!

залити його криком зірок

Цей непрозорий атом Зла!

А ти, Небо, з вершини світів

Мирний, нескінченний, безсмертний

Ой!

залити його криком зірок

Цей непрозорий атом Зла!