Ghosts Embodied - Nahko and Medicine For The People

Well I’d like to be enjoying the height of a giant

Or the will of a great chief’s son

But I’m somewhere in the middle, with my feet slippin' off the pedals

I’m a two-legged, bent at wounded knee

And my silence turned to thoughts, am I in constant disbelief

I exist personified as the truth

Do I live life like a thief, or am I just reading energy

That which I teach, through my teeth becomes what I preach

Oh I sure would like to live without the burden of commitment

Not attached to any person, place or thing

But it’s such a heavy load to carry nowhere alone

I am hopeful but tiring

Because some of us are ghost embodied

Like a face or a figure in the flesh

What you saw was a reflection of a moment

It was never really ever there

It was never really ever there

Well I sure would like to thrust all my shadows to the dust

Or purify and may justice be served

Such an old man for a young man, understanding what he can

Of a blessing and of a curse

I’m a ghost taking a form, a very temporary form

May it be uncommonly found in a grove

I choose a community of trees over a community of buildings

And I know I don’t seek this alone

Yes, I know I don’t seek this alone

Because some of us are ghost embodied

Like a face or a figure in the flesh

What you saw was a reflection of a moment

It was never really ever there

It was never really ever there

Well I’d like to set afoot, and have myself a look

Round the bend of the great red road

I would offer up a pipe, for the chorus for my life

With the guidance and wisdom to know

That

Some of us are ghost embodied

Like a face or a figure in the flesh

What you saw was a reflection of a moment

It was never really ever there

It was never really ever there

I choose a community of trees over a community of buildings

And I know I don’t seek this alone

I choose a community of trees over a community of buildings

And I know I don’t seek this alone

Ну, я хотів би насолоджуватися висотою велетня

Або воля сина великого вождя

Але я десь посередині, мої ноги зісковзують з педалей

Я двоногий, зігнутий у пораненому коліні

І моє мовчання перетворилося на думки, я в постійному недовірі

Я існую уособленим як правда

Чи я живу як злодій, чи я просто читаю енергію

Те, чого я навчаю, через зуби стає тим, чим я проповідую

О, я б хотів жити без тягаря зобов’язань

Не прив’язаний до жодної особи, місця чи речі

Але це такий важкий вантаж, щоб не носити нікуди один

Я надіюсь, але втомлюю

Тому що деякі з нас втілені привидами

Як обличчя чи фігура в плоті

Те, що ви побачили, було відображенням моменту

Насправді його ніколи не було

Насправді його ніколи не було

Ну, я б хотів викинути всі свої тіні в пил

Або очистити й нехай справедливість завершиться

Такий старий для молодої людини, що розуміє, що він може

Про благословення та прокляття

Я привид, що приймає форму, дуже тимчасову форму

Нехай це не рідко зустрічається у гаю

Я вибираю спільноту дерев замість спільноти будівель

І я знаю, що шукаю цього не один

Так, я знаю, що шукаю цього не один

Тому що деякі з нас втілені привидами

Як обличчя чи фігура в плоті

Те, що ви побачили, було відображенням моменту

Насправді його ніколи не було

Насправді його ніколи не було

Ну, я хотів би стати на ногу й поглянути

За поворотом великої червоної дороги

Я б запропонував дудку для хору на все життя

Маючи вказівки та мудрість, щоб знати

Це

Деякі з нас втілені привидами

Як обличчя чи фігура в плоті

Те, що ви побачили, було відображенням моменту

Насправді його ніколи не було

Насправді його ніколи не було

Я вибираю спільноту дерев замість спільноти будівель

І я знаю, що шукаю цього не один

Я вибираю спільноту дерев замість спільноти будівель

І я знаю, що шукаю цього не один