Закаты алые - Герои

Перед боем тихие, теплые вечера и покрыт тревожною сон тишиной.

У вчерашних мальчиков гимнастерки новые и письмо от мамы с собой.

Здесь всю ночь горела звезда одинокая и туман прозрачный лежит у реки.

Здесь березы белые, травы высокие, враг не должен дальше пройти.

А закаты алые, алые, алые, перед боем выстрелы не слышны.

Не об этом вместе с тобою мечтали мы за четыре дня до войны...

Полыхнули взрывы и небо обрушилось, солнца не видать - прячет дыма стена.

Спят березы белые, травы высокие, забрала вас, мальчики, война.

Отстояли Родину в годы суровые, нет следов далеких, дорог боевых,

Нужно, чтобы помнили, мы с тобою помнили имена героев своих...

А закаты алые, алые, алые, перед боем выстрелы не слышны.

Не об этом вместе с тобою мечтали мы за четыре дня до войны.

А закаты алые, алые, алые, перед боем выстрелы не слышны..

Не об этом вместе с тобою мечтали мы за четыре дня до войны...

Перед боєм тихі, теплі вечори і вкритий тривожною сном тишею.

У вчорашніх хлопчиків гімнастерки нові та лист від мами з собою.

Тут всю ніч горіла зірка самотня, і туман прозорий лежить біля річки.

Тут берези білі, високі трави, ворог не повинен далі пройти.

А заходи червоні, червоні, червоні, перед боєм постріли не чути.

Не про це разом із тобою мріяли ми за чотири дні до війни.

Пахнули вибухи і небо обрушилося, сонця не видно - ховає диму стіна.

Сплять берези білі, високі трави, забрала вас, хлопчики, війна.

Відстояли Батьківщину в роки суворі, немає слідів далеких, доріг бойових,

Потрібно, щоби пам'ятали, ми з тобою пам'ятали імена героїв своїх...

А заходи червоні, червоні, червоні, перед боєм постріли не чути.

Не про це разом із тобою мріяли ми за чотири дні до війни.

А заходи червоні, червоні, червоні, перед боєм постріли не чутно.

Не про це разом із тобою мріяли ми за чотири дні до війни.