Котята - Георгий Менглет

На свете есть котята —

Касьянка, Том и Плут.

И есть у них хозяйка,

Не помню, как зовут.

Она котятам варит

Какао и компот

И дарит им игрушки

На каждый Новый год.

Котята ей находят

Пропавшие очки

И утром поливают

Укроп и кабачки.

Котят купить просили

Продукты на обед.

Они сходили в город

И принесли… конфет.

Натёрли пол на кухне

Касьянка, Том и Плут,

Сказали: «Будет кухня —

Совсем замёрзший пруд».

И весело катались

По кухне на коньках.

Хозяйка от испуга

Сказала только: «Ах!»

Котята за капустой

Ходили в огород.

Там у капустных грядок

Им повстречался крот.

Весь день играли в жмурки

Котята и кроты.

А бедная хозяйка

Грустила у плиты.

Косили на опушке

Касьянка, Плут и Том.

Нашли в траве щеглёнка

С оторванным хвостом.

Они снесли больного

К щеглихе-маме в лес

И сделали припарки,

Примочки и компресс.

Ходили как-то к речке

Касьянка, Том и Плут,

Проверить, хорошо ли

В ней окуни живут.

Приходят, а у речки

Лежит старик судак

И до воды добраться

Не может сам никак.

Скорей беднягу в воду

Забросили они

И крикнули вдогонку:

«Смотри не утони!»

Сказала раз хозяйка:

«Схожу куплю букварь,

Неграмотный котёнок —

Невежда и дикарь».

И в тот же вечер дружно

Уселись за столом,

И выучили буквы

Касьянка, Плут и Том.

А после, взявши ручки

И три карандаша,

Такое сочинили

Послание мышам:

«Эй, мыши-шебуршиши,

Бегите из-под крыши,

Бегите из подвала,

Пока вам не попало».

И подписались все потом:

«Касьянка, Плут и Том».

На світі є кошенята

Касьянка, Том та Шахрай.

І є у них господиня,

Не пам'ятаю, як звати.

Вона кошеням варить

Какао та компот

І дарує їм іграшки

На кожний Новий рік.

Кошенята їй знаходять

Зниклі окуляри

І вранці поливають

Кріп і кабачки.

Кошенят купити просили

Продукти на обід.

Вони сходили до міста

І принесли... цукерок.

Натерли підлогу на кухні

Касьянка, Том і Шахрай,

Сказали: «Буде кухня

Зовсім замерзла ставка».

І весело каталися

Кухнею на ковзанах.

Господиня від переляку

Сказала тільки: "Ах!"

Кошенята за капустою

Ходили до городу.

Там біля капустяних грядок

Їм зустрівся кріт.

Цілий день грали в жмурки

Кошенята та кроти.

А бідна господиня

Сумувала біля плити.

Косили на узліссі

Касьянка, Шахрай та Том.

Знайшли в траві щілинка

З відірваним хвостом.

Вони знесли хворого

До щіглики-мами в ліс

І зробили припарки,

Примочки та компрес.

Ходили якось до річки

Касьянка, Том і Шахрай,

Перевірити, чи добре

У ній живуть окуні.

Приходять, а біля річки

Лежить старий судак

І до води дістатися

Не може сам ніяк.

Скоріше бідолаху у воду

Закинули вони

І крикнули навздогін:

«Дивись не потонь!»

Сказала раз господиня:

«Схожу куплю буквар,

Неграмотне кошеня

Невіглас і дикун».

І того ж вечора дружно

Сіли за столом,

І вивчили літери

Касьянка, Шахрай та Том.

А потім, взявши ручки

І три олівці,

Таке склали

Послання мишам:

«Гей, миші-шебуршиші,

Біжіть з-під даху,

Біжіть із підвалу,

Поки що вам не потрапило».

І підписалися всі потім:

«Касьянка, Шахрай і Том».