His Last Voyage - Gentle Giant

Rose in early morning, as the light came through

Searching in the ocean, did what he should do

Seeking not adventure, just a way of life

Sky above turned grey, wind cut like a knife

This was his last voyage, this was his last time

Pulling up the anchor, letting go the rope

Age rules over all things, fate rules over hope

Then as bow was broken, water soon to rise

For they would have nothing, Nature’s trust unwise

Through his boat and fortune, not for him that day

If he went to God, for him they would pray

As the tempest thundered, as the storm broke free

Suddenly in darkness, fear there none to see

Visions in his memory, what was meant to be

When the storm was over, nothing could be seen

Life and boat were taken, God knows what it means

Rose in early morning, as the light came through

Searching in the ocean, did what he should do

This was his last voyage, this was his last time

Pulling up the anchor, letting go the rope

Age rules over all things, fate rules over hope

Піднявся рано вранці, коли пройшло світло

Шукаючи в океані, зробив те, що мав робити

Шукайте не пригод, а просто спосіб життя

Небо вгорі стало сірим, вітер порізав, як ніж

Це була його остання подорож, це був останній раз

Підтягуючи якір, відпускаючи мотузку

Вік панує над усім, доля – над надією

Потім, як лук був зламаний, вода незабаром піднялася

Бо їм нічого не буде, довіра природи нерозумна

Через його човен і долю, не для нього того дня

Якби він пішов до Бога, за нього б помолилися

Як загриміла буря, як вирвалась буря

Раптом у темряві, бойтесь, що там нікого не бачити

Бачення в його пам’яті, те, що мало бути

Коли шторм закінчився, нічого не було видно

Життя та човен забрали, Бог знає, що це означає

Піднявся рано вранці, коли пройшло світло

Шукаючи в океані, зробив те, що мав робити

Це була його остання подорож, це був останній раз

Підтягуючи якір, відпускаючи мотузку

Вік панує над усім, доля – над надією