WECK MICH NIE MEHR AUF - Genetikk

Studio vernebelt und ich frag die Götter

Wie soll man diese Welt ertragen, nur 'nen Tag länger?

Der Shit ist lächerlich (Lächerlich)

Ich muss heulen und ich denk an dich

Du lebst in mir, Gott lebt in uns allen

Rosen auf dein Grab, du bist zu früh gefallen

Wir bleiben hier, machen das Beste draus

Auch wenn der Alltag uns die Kräfte raubt

Die Trauer wie ein' Schleier vor den Augen

Jede Berührung fühlt sich an, als ob die Finger taub sind

Alles ist anders, seit du nicht mehr hier bist

Ich weiß nicht wie, einfach anders, ja, ich kapiers nicht

Wollt dir so viel sagen, aber wie?

Worte gibt es viel, doch keins kann sagen, was ich fühl

Es zieht mich in den Wald, versuch die Luft zu trinken

Ich versuch nur diesen Durst zu stillen

Du kommst wieder als mein Traum

Ich geh immer früher schlafen, denn erwarten kann ich’s kaum

Jeden Morgen steh ich auf, zähl die Minuten die es braucht

Bis wir uns wiedersehen, mach die Augen nie mehr auf

Du kommst wieder als mein Traum

Ich geh immer früher schlafen, denn erwarten kann ich’s kaum

Jeden Morgen steh ich auf, zähl die Minuten die es braucht

Bis wir uns wiedersehen, bitte weck mich nie mehr auf

Irgendwas ist anders, ich kanns nicht erklären

In mir ist alles leer

Bin ich allein, kriecht es rein durch jede Ritze

Bitte, halt mich fest, bevor ich noch ganz verschwinde

Denn manchmal finde ich den Weg zurück nicht

Oder ich will nicht — was weiß ich denn (Fuck it)

Ein Teil von mir ist sowieso schon drüben

All das hier kommt mir vor wie eine große Lüge

Doch dann tauch ich auf, das Leben reißt mich an den Haaren

Ohrfeigen, rote Wangen, meine lahmes Herz beginnt zu schlagen

Leidenschaft durchströmt mich, so wie tausend kleine Nadeln

Diese Welt raubt mir den Schlaf, dafür raub ich ihr den Atem

Amen, ich bete jeden Abend

Frag die Götter, wie zur Hölle soll ich das ertragen?

Doch wenn im Sand die Fußspuren nicht mehr da sind

Dann weißt du, dass sie dich tragen

Du kommst wieder als mein Traum

Ich geh immer früher schlafen, denn erwarten kann ich’s kaum

Jeden Morgen steh ich auf, zähl die Minuten, die es braucht

Bis wir uns wiedersehen, mach die Augen nie mehr auf

Du kommst wieder als mein Traum

Ich geh immer früher schlafen, denn erwarten kann ich’s kaum

Jeden Morgen steh ich auf, zähl die Minuten, die es braucht

Bis wir uns wiedersehen, bitte weck mich nie mehr auf

Weck mich nie mehr auf

Ich will nix mehr sehen, nix mehr hören

Nix mehr fühlen

Студія туманного і я питаю богів

Як ти маєш пережити цей світ, лише ще один день?

Це лайно смішне (смішно)

Я мушу плакати і думаю про тебе

Ти живеш в мені, Бог живе в усіх нас

Троянди на твоїй могилі, ти впав надто рано

Ми залишаємося тут, користуємося цим якнайкраще

Навіть якщо повсякденне життя позбавляє нас сил

Смуток, як пелена перед очима

Кожен дотик ніби німіють пальці

Усе по-іншому, оскільки тебе більше немає

Я не знаю як, просто інакше, так, я не розумію

Хочеться розповісти вам так багато, але як?

Є багато слів, але жодне не може сказати те, що я відчуваю

Мене тягне до лісу, спробуй випити повітря

Я просто намагаюся втамувати цю спрагу

Ти повертайся як моя мрія

Я завжди лягаю раніше, бо ледве чекаю

Щоранку я встаю, лічу хвилини, які потрібні

Поки ми не зустрінемося знову, ніколи більше не відкривай очі

Ти повертайся як моя мрія

Я завжди лягаю раніше, бо ледве чекаю

Щоранку я встаю, лічу хвилини, які потрібні

Поки ми не зустрінемося знову, будь ласка, ніколи не буди мене

Щось інше, я не можу цього пояснити

В мені все пусте

Коли я один, це прокрадається крізь кожну щілину

Будь ласка, тримайте мене, перш ніж я повністю зникну

Бо іноді я не можу знайти дорогу назад

Або я не хочу - що я знаю (хрена це)

Частина мене все одно вже там

Все це мені здається великою брехнею

Але потім я з’являюся, життя тягне мене за волосся

Обличчя Ляскає Червоні щоки моє кульгаве серце починає битися

Пристрасть тече крізь мене, як тисяча крихітних голок

Цей світ позбавляє мене сну, але я позбавляю його дихання

Амінь, я молюся щовечора

Запитай у богів, як я, до біса, маю це сприймати?

Але коли слідів на піску вже немає

Тоді ти знаєш, що вони несуть тебе

Ти повертайся як моя мрія

Я завжди лягаю раніше, бо ледве чекаю

Щоранку я встаю, лічу хвилини, які потрібні

Поки ми не зустрінемося знову, ніколи більше не відкривай очі

Ти повертайся як моя мрія

Я завжди лягаю раніше, бо ледве чекаю

Щоранку я встаю, лічу хвилини, які потрібні

Поки ми не зустрінемося знову, будь ласка, ніколи не буди мене

ніколи більше не буди мене

Я більше нічого не хочу бачити, більше нічого не чути

більше нічого не відчувати